Навіть якщо відкинути такі сьогодні мало кому цікаві речі як гуманність, моральність, взаємоповагу, людські цінності та ідеали… Допустимо, що є людина, якій для чогось знадобився Крим. Вона його отримала. Допустимо, для чогось їй ще треба Харків. І його вона отримала. Допустимо, що насправді все це було тому, що найбільше вона хоче Київ, який зрештою теж отримає. Давайте допустимо навіть такий абсурд (здається, його сьогодні багато не буває), що ця людина хоче всю планету і її бажання нестримне. Але який сенс все це для неї матиме, коли її серце зупиниться? Знову ж таки допустимо, що це не тільки для себе, але ще й для якихось нащадків. Але ж і вони тлінні. Тоді для кого і для чого це все? Навіщо це все? Це ж якою нещасною повинна бути ця людина. Їй ніколи не зрозуміти, що насправді у кожного з нас від самого народження уже є все для того, щоб бути щасливим.