Танець у повітрі,
Де сплелися віття.
Де сціпились руки,
Розчинились звуки...
І прозора тиша
Вище я і нижче...

Стигла крапля стиха
У повітрі диха....

Велике, живе питання сенсу життя не дає спокою деяким кадрам. Вони чимдуж швидять у суспільну кузню і намагаються склепати собі зовсім не примітивні клепки. Адже це так модно, круто, класно - мати милу прокачану клепку, ну хоча б одну. І головне - робити подібне не своїми руками. Бажано взагалі використати в цьому якусь містику. Ще й заплатити ( Read more... )

Емоції вирують через край. Дивлюся на небо і закликаю громовицю - най заллє за комір сьогодні усім,  хто покрокує на це "бєсогонство". Рівень патріотичного виховання - в примусовий, отарний спосіб. Опитую молодь. Більшість не розуміє примусу, не вважає святом, не бажає приймати участь.  Але старанно затягує на грудях георгіївські стрічки. Проте ( Read more... )

Сорому немає у цих зрадників. Та я щаслива - най наша донбасятина, босота й бидлятина, радіє за свого обранця. Хай захлинається власною слиною від обурень, допоки не заніміє останній регіональний утирач з народу. Бач, більшість нашої східної інтелигенції за яника... отримуйте, зайчики. Вчительохи навколишніх шкіл перші мріяли про "обнАвлєніє ( Read more... )

Одна з першопричин  цього жж - зібрати та систематизувати свої словесні відпочкування, які сама власне розкидала по сайтах. Чомусь згадалося це "ессе для знакомой". Дівчинка попросила розлити слова про магічне розуміння всесвіту. Ось що вийшло.

( тут Босорканя каже пошепки )