(no subject)
Інформація завжди була засобом провокувати й продаватися, її люблять перетворювати на повію. Нема шани, часу й сил для тих, хто ствоює цей примітивний безлад. Усюди, куди не кинь оком. Однаковість, крайність, безпомічність. Ті ж самі гасла, заклики, осудження та обговорення. Інформація перетворилася на липку смердисту масу, в якій немає місця для проточної води. У нас люблять смакувати, "муссировать".
Тому все, що стосується сьогоднішньої політики - фе. Й ті, що думають, що "пишуть" про неї - таке ж саме фе. А коментатори при цьому - найбільше зло. Вони стоять поряд з "аФФтором", аплодують і сміються завдяки невидимій паличці жонглера. Насправді вони існують за принципом "моя хата скраю". О, як красиво ми всі стоїмо в рядах коментаторів та горе-писак. Всі. Без виключення.
Відмитися можна. Брутальним холодним душем, який би спричинив істерику. Вимив би накипіле, присохле збив би потоком. Щоби лежати потім в холодній пустій ванні й хлюпати носом від болю й стану очищення. Дивитися на вологі доріжки на чугунній стінці але при цьому бути щасливим. Від того й хлюпати носом і радіти, що став поза всим. Прийняв власну гармонію.
Стан найвищого спокою та натхнення. В ньому йдуть в справжній бій і це найсвятіший стан воїна. Так робили предки, коли оголені йшли на ворога. Гармонія смерті - тобі нема що втратити, бо втративши честь і волю своєї землі ти й будеш ніщо. Тому оголення, тому спокій, тому святий стан перемоги заради життя.Я не ідеалізую минуле. В рукопашці просто менше фанатичності, щоби вижити в ній та перемогти, потрібен тверезий мозок. Покоління дебілів вірять у святість берсерка. Що ж , в цьому теж є своя гармонія.
Гармонія в ненависті. Таке теж є. Коли на день ВДВ дивлюся у вікно. Молодшій сестрі довелося співати на площі в цей день. Бо так сказав мер. Відчуваєте? Ось вона, гармонія ненависті. Коли у вишиванці Хрещатиком. У 1920му - розстрілять. У 1950-му- модно. У 1980- затримать. У 2010 - брендово. Гармонія.
Змінювати себе і відчувати в цьому гармонію. Не припиняти розвиток, не затуляти мозок і не зволікати зі своїми власними висновками. Бо перша думка - є голос серця. Друга - із сумнівів стадності та рефлексів. Третя - лжа та лажа)))).
Тому я йду вишивати сорочку.
Тому все, що стосується сьогоднішньої політики - фе. Й ті, що думають, що "пишуть" про неї - таке ж саме фе. А коментатори при цьому - найбільше зло. Вони стоять поряд з "аФФтором", аплодують і сміються завдяки невидимій паличці жонглера. Насправді вони існують за принципом "моя хата скраю". О, як красиво ми всі стоїмо в рядах коментаторів та горе-писак. Всі. Без виключення.
Відмитися можна. Брутальним холодним душем, який би спричинив істерику. Вимив би накипіле, присохле збив би потоком. Щоби лежати потім в холодній пустій ванні й хлюпати носом від болю й стану очищення. Дивитися на вологі доріжки на чугунній стінці але при цьому бути щасливим. Від того й хлюпати носом і радіти, що став поза всим. Прийняв власну гармонію.
Стан найвищого спокою та натхнення. В ньому йдуть в справжній бій і це найсвятіший стан воїна. Так робили предки, коли оголені йшли на ворога. Гармонія смерті - тобі нема що втратити, бо втративши честь і волю своєї землі ти й будеш ніщо. Тому оголення, тому спокій, тому святий стан перемоги заради життя.Я не ідеалізую минуле. В рукопашці просто менше фанатичності, щоби вижити в ній та перемогти, потрібен тверезий мозок. Покоління дебілів вірять у святість берсерка. Що ж , в цьому теж є своя гармонія.
Гармонія в ненависті. Таке теж є. Коли на день ВДВ дивлюся у вікно. Молодшій сестрі довелося співати на площі в цей день. Бо так сказав мер. Відчуваєте? Ось вона, гармонія ненависті. Коли у вишиванці Хрещатиком. У 1920му - розстрілять. У 1950-му- модно. У 1980- затримать. У 2010 - брендово. Гармонія.
Змінювати себе і відчувати в цьому гармонію. Не припиняти розвиток, не затуляти мозок і не зволікати зі своїми власними висновками. Бо перша думка - є голос серця. Друга - із сумнівів стадності та рефлексів. Третя - лжа та лажа)))).
Тому я йду вишивати сорочку.