Кала і Надур
Ні, це не лайка і не початок якого-небудь закляття. А всього лиш назва двох мальтійських містечок на Гозо, які трапились на моєму шляху по мірі входження углиб острова.
1. Почнемо із Кали (Il-Qala).
2. Досі вже не пам’ятаю, звідки я взагалі про них узнав і чому включив у маршрут, але не пошкодував про це аніскільки. Особливо сподобалась Кала. На мій незамилений у перший день погляд вона здалась взірцем провінційної нетуристичної Мальти та залишила одне з найсильніших вражень.
3. Не можу сказати, чим вони тут вважаються (на англійській Вікіпедії до обох вживаються терміни і village, і town). Та назвати таке селом чомусь язик не повертається:
4. Одна з суто мальтійських особливостей, яка кидається у вічі саме при неспішних прогулянках вулицями її містечок: будинки можуть бути без номера, зате кожен має власне ім’я:
5.
6. Цей теж, якщо придивитись:
7. Вулиці майже безлюдні. Можливо, так тут не завжди, а бо я потрапив у такий час: мальтійці дотримуються сієсти. Якщо у попсових місцях вони прогинаються під туристів, то в патріархальних селищах типу Кали в період 15:00-18:00 закриті практично всі кафе, магазини і т. д.
8.
9. Місцеві авто також специфічні, хоча б тому що кермо зліва. Але більшість таких дивних машинок я бачив лише на ходу і не встигав сфотографувати, тільки от деякі:
10. Вулиця iz-Zewwieqa.
11. У котика також сієста.
12. Цю вулицю так хочеться назвати «приморською», хоча Кала лежить за кілька кілометрів від моря. Вся справа в тому, що з неї відкриваються чудові види, на море зокрема.
13. Острів Коміно та движ перед ним. Незаселений острівець поруч називається Комінотто.
14.
15. За ними видно і саму Мальту. Знизу - поромна пристань Чіркевва, над якою височіє місто Мелліха.
16. Пристань Мджарр на Гозо приймає черговий пором. Форт Шамбре теж трішки вліз у кадр.
17. Східна околиця Коміно:
18. У центрі Кали є чудова з виду церква (як же без неї на Мальті) - Святого Йосипа, 1889:
19.
20. Специфічні балкони також присутні:
21.
22. Наступним автобусом із Кали перебрався в Надур (In-Nadur), де перше, що сфоткав - тротуар із цілком квартирної плитки. При тому що ожеледиці в них не повинно бути, чому б і ні.
23. Порція місцевих котиків.
24. Серед них на островах поширений цілком гопницький типаж:
25. Атмосферні вулиці Надура:
26.
27.
28. Із іменами у будинків та скульптурним оздобленням також все в порядку.
29.
30.
31. А головний храм містечка ще більш масштабний - це базиліка св. Петра і Павла (1760).
32.
33. Судячи з дат, янгол тримає перелік загиблих у світових війнах містян.
34. А вхід ще й гарматами охороняється… Перед базилікою розташована затишна маленька площа, тут відчутно більше людей, ніж у Калі. А може, якраз сієста скінчилася.
35. І лише в четвертому за ліком побаченому місті Мальти зустрів нарешті червону телефонну будку - один із найяскравіших символів, залишених після британського колоніального періоду.
36. У протилежному кінці площі знаходиться менша церква, судячи зі стану, недіюча.
37.
38. Але найпрекрасніше, що є у Надурі, - це однобічна вулиця Il Madonna Ta Fatima.
39.
40. Одна її сторона заставлена просто житловими будинками, а з іншої відкриваються панорами ще більш запаморочливі, ніж із Кали.
41. Центр містечка угадується за куполом базиліки:
42. Фортеця Шамбре:
43. Церкви міста Айнсилем:
44.
45. Коміно та звична активність на воді:
46.
47. Прогулюючись такими вулицями, стає цілком зрозумілим і логічним той факт, що значна частина мешканців Гозо ніколи його не покидає, не буваючи навіть на Мальті. А навіщо десь зриватися з місця, коли ти вже і так живеш у раю?..
48.
49. Вулиця Ir Rabat, на якій ловив наступний автобус:
50. Із неї видно також сусіднє місто Шара. В ньому до звичної домінанти-церкви додався ще й вітряк.
1. Почнемо із Кали (Il-Qala).
2. Досі вже не пам’ятаю, звідки я взагалі про них узнав і чому включив у маршрут, але не пошкодував про це аніскільки. Особливо сподобалась Кала. На мій незамилений у перший день погляд вона здалась взірцем провінційної нетуристичної Мальти та залишила одне з найсильніших вражень.
3. Не можу сказати, чим вони тут вважаються (на англійській Вікіпедії до обох вживаються терміни і village, і town). Та назвати таке селом чомусь язик не повертається:
4. Одна з суто мальтійських особливостей, яка кидається у вічі саме при неспішних прогулянках вулицями її містечок: будинки можуть бути без номера, зате кожен має власне ім’я:
5.
6. Цей теж, якщо придивитись:
7. Вулиці майже безлюдні. Можливо, так тут не завжди, а бо я потрапив у такий час: мальтійці дотримуються сієсти. Якщо у попсових місцях вони прогинаються під туристів, то в патріархальних селищах типу Кали в період 15:00-18:00 закриті практично всі кафе, магазини і т. д.
8.
9. Місцеві авто також специфічні, хоча б тому що кермо зліва. Але більшість таких дивних машинок я бачив лише на ходу і не встигав сфотографувати, тільки от деякі:
10. Вулиця iz-Zewwieqa.
11. У котика також сієста.
12. Цю вулицю так хочеться назвати «приморською», хоча Кала лежить за кілька кілометрів від моря. Вся справа в тому, що з неї відкриваються чудові види, на море зокрема.
13. Острів Коміно та движ перед ним. Незаселений острівець поруч називається Комінотто.
14.
15. За ними видно і саму Мальту. Знизу - поромна пристань Чіркевва, над якою височіє місто Мелліха.
16. Пристань Мджарр на Гозо приймає черговий пором. Форт Шамбре теж трішки вліз у кадр.
17. Східна околиця Коміно:
18. У центрі Кали є чудова з виду церква (як же без неї на Мальті) - Святого Йосипа, 1889:
19.
20. Специфічні балкони також присутні:
21.
22. Наступним автобусом із Кали перебрався в Надур (In-Nadur), де перше, що сфоткав - тротуар із цілком квартирної плитки. При тому що ожеледиці в них не повинно бути, чому б і ні.
23. Порція місцевих котиків.
24. Серед них на островах поширений цілком гопницький типаж:
25. Атмосферні вулиці Надура:
26.
27.
28. Із іменами у будинків та скульптурним оздобленням також все в порядку.
29.
30.
31. А головний храм містечка ще більш масштабний - це базиліка св. Петра і Павла (1760).
32.
33. Судячи з дат, янгол тримає перелік загиблих у світових війнах містян.
34. А вхід ще й гарматами охороняється… Перед базилікою розташована затишна маленька площа, тут відчутно більше людей, ніж у Калі. А може, якраз сієста скінчилася.
35. І лише в четвертому за ліком побаченому місті Мальти зустрів нарешті червону телефонну будку - один із найяскравіших символів, залишених після британського колоніального періоду.
36. У протилежному кінці площі знаходиться менша церква, судячи зі стану, недіюча.
37.
38. Але найпрекрасніше, що є у Надурі, - це однобічна вулиця Il Madonna Ta Fatima.
39.
40. Одна її сторона заставлена просто житловими будинками, а з іншої відкриваються панорами ще більш запаморочливі, ніж із Кали.
41. Центр містечка угадується за куполом базиліки:
42. Фортеця Шамбре:
43. Церкви міста Айнсилем:
44.
45. Коміно та звична активність на воді:
46.
47. Прогулюючись такими вулицями, стає цілком зрозумілим і логічним той факт, що значна частина мешканців Гозо ніколи його не покидає, не буваючи навіть на Мальті. А навіщо десь зриватися з місця, коли ти вже і так живеш у раю?..
48.
49. Вулиця Ir Rabat, на якій ловив наступний автобус:
50. Із неї видно також сусіднє місто Шара. В ньому до звичної домінанти-церкви додався ще й вітряк.