Мукачево. Майже мимохідь
Кілька минулорічних знімків з Мукачево, яким пробігся при пересадці з Хуста на поїзд додому.
1.
2. Вперше я був тут більш ніж чотири роки тому, ганебно у складі екскурсії і купу всього не бачив. Та й цього разу, тим більше бродив де попало й без чіткого плану. Але там же не тільки попсова старувка красива, нецентральні райони також колоритні:
3.
4. Старий єврейський цвинтар:
5. У середмістя заглянув, звісно. Який же візит у Закарпаття без з’їденого бограча?
6. Як і в Хусті, тут практикують використання люків з назвами чужих міст. Тільки на зміну Франківську прийшов Ужгород.
7. Мила реклама, що й перепостити не шкода:
8. Якісь цікаві скульптури, та й не лише вони.
Від першої екскурсійної поїздки у мене зостався незакритий гештальт, який сильно муляв - що бачив замок Паланок тільки зсередини, а зі сторони жодного фото. Пішов виправляти ситуацію, знайшов оглядову точку аж по вул. Берегівській-Об’їзній, на мосту над залізницею.
9. А що хмари і взагалі невдале освітлення, не гребе. Місія виконана, можна спати спокійно.
10.
11. Навіть відвідувачів на максимальному зумі видно. Вас знімає прихована камера:
12. Церковця у приватному секторі:
13.
14. Панно біля вокзалу:
15. Транспорт, без якого неможливо уявити Закарпаття:
16.
17. Самого вокзалу теж раніше не бачив.
18. Він виявився такий… суцільне торжество пролетаріату прям.
19.
20.
21. Провів дизель на Сянки, здається.
22. З надземного переходу також видно замок.
23. І шматочок центру за вокзалом:
24.
25. А там настав час їхати, але цікаве не закінчується посадкою в поїзд, якщо цей поїзд перевалює через Карпати. Ділянка між Свалявою та Славським - суцільне залипалово. Правда, на телефон, на швидкості і з дротами фотки такі собі (та й вікна у поїздах не завадило б мити іноді), тому перепрошую за якість. Та все ж:
26.
27. На додачу, якраз зібралось сідати сонце.
28.
29. Наклацав скільки встиг, а десь при виїзді на рівнину остаточно настала темрява. І можна було з чистою совістю відсипатись перед раннім підйомом у Вінниці.
30.
31.
1.
2. Вперше я був тут більш ніж чотири роки тому, ганебно у складі екскурсії і купу всього не бачив. Та й цього разу, тим більше бродив де попало й без чіткого плану. Але там же не тільки попсова старувка красива, нецентральні райони також колоритні:
3.
4. Старий єврейський цвинтар:
5. У середмістя заглянув, звісно. Який же візит у Закарпаття без з’їденого бограча?
6. Як і в Хусті, тут практикують використання люків з назвами чужих міст. Тільки на зміну Франківську прийшов Ужгород.
7. Мила реклама, що й перепостити не шкода:
8. Якісь цікаві скульптури, та й не лише вони.
Від першої екскурсійної поїздки у мене зостався незакритий гештальт, який сильно муляв - що бачив замок Паланок тільки зсередини, а зі сторони жодного фото. Пішов виправляти ситуацію, знайшов оглядову точку аж по вул. Берегівській-Об’їзній, на мосту над залізницею.
9. А що хмари і взагалі невдале освітлення, не гребе. Місія виконана, можна спати спокійно.
10.
11. Навіть відвідувачів на максимальному зумі видно. Вас знімає прихована камера:
12. Церковця у приватному секторі:
13.
14. Панно біля вокзалу:
15. Транспорт, без якого неможливо уявити Закарпаття:
16.
17. Самого вокзалу теж раніше не бачив.
18. Він виявився такий… суцільне торжество пролетаріату прям.
19.
20.
21. Провів дизель на Сянки, здається.
22. З надземного переходу також видно замок.
23. І шматочок центру за вокзалом:
24.
25. А там настав час їхати, але цікаве не закінчується посадкою в поїзд, якщо цей поїзд перевалює через Карпати. Ділянка між Свалявою та Славським - суцільне залипалово. Правда, на телефон, на швидкості і з дротами фотки такі собі (та й вікна у поїздах не завадило б мити іноді), тому перепрошую за якість. Та все ж:
26.
27. На додачу, якраз зібралось сідати сонце.
28.
29. Наклацав скільки встиг, а десь при виїзді на рівнину остаточно настала темрява. І можна було з чистою совістю відсипатись перед раннім підйомом у Вінниці.
30.
31.