Іду сьогодні з роботи, нікого не чіпаю, обговорюю з мамою покривала... І тут - ба-бах! У моє обличчя ЩОСЬ врізається з такою швидкістю, що від несподіванки кидаю телефон і на рівні інстинктів, забувши про білий день і перехожих, починаю скавуліти від неймовірно пекучого болю. Перша думка: оса або бджола! Та й відчуття - ніби жало загнали під око. ( Read more... )

Якщо все складеться добре, то через 2 години мені будуть робить першу в житті операцію. Враховуючи те, наскільки я люблю панікувати і хвилюватися через будь-яку дрібничку, то внутрішній спокій видається підозрілим. К чему бы это? А взагалі, потримайте за мене кулачки, будь ласка, бо ж кожним натиском клавіші того спокою стає на відсоток менше :))

Арахноїдит. А якщо людською мовою - то запалення павутинної оболонки головного мозку ( Read more... )

Сьогодні вперше за 10 днів у мене не було температури, правда, ранок почався із стандартного болю над очима. Я вже по-трохи починаю забувати, як воно - коли чуєш на два вуха і нічого не болить.

А ще сьогодні - рівно 3 місяці перед подією, коли нам з Дімою кричатимуть "гірко!", а до штампу в паспорті то взагалі - залишилось якихось два :)

Posted via ( Read more... )

До мого словникового запасу додалося ще одне серйозне словосполучення - катаральний отит середнього вуха. А ще я сьогодні розплакалася в кабінеті ЛОРа. Лікар попереджувала, що буде неприємно, але не уточнила, де і настільки. Сама винна. Спочатку мені продували вуха - вставляли у ніздрі медичну грушу і щось там стискали, як тільки я договорювала "па ( Read more... )

У мене вже нервові зриви. Шостий день капаю краплі, п"ю антибіотики, пробіотики, інші ліки, ходжу на тубус-процедури, а все лікування - ніби коту під хвіст. Температура тримається на рівні 37,2-37,5, постійно болить голова, вухо досі закладене і шумить. Задовбало вже. Хочу бути здоровою!!!

Не знаю, який між цим взаємозв"язок, але відколи я переїхала від батьків до Києва, почала значно частіше хворіти. Як не від забоїв лікуюся, то від опіків; тільки закриваю двері дерматолога, як доводиться брати страх у кулачок і відразу стукати до ЛОРа.

Зараз трохи у паніці, бо кілька днів не проходить температура і заклало вухо - практично на нього ( Read more... )

Зізнаюсь по секрету, я думала, що буде значно тяжче! Ліва нога вже звикла, що згинатись їй не можна, і чемно сьогодні волочилась за правою:) І в маршрутку нормально залізла, і в метро покаталась без проблем, і по сходах шкутильгала. Проте була дуже здивовона окремими моментами. Виявляється, що ( Read more... )

Хто б міг подумати, що прекрасний день серед прекрасних людей закінчиться сваркою найкращих друзів і візитом до травматолога. У цій ситуації принаймні є кілька плюсів ( Read more... )