Примхлива ти, юрмальська осене, - дощ лихий напосівся,
Дощ все стьобає по морю, шмагає і влад, і не влад.
Плаче над морем дівчина, в сльозах вона і в дощі вся,
Стоїть біля неї як вкопаний чорнявий, мов гріх, солдат.

Ридає над морем латишка в строкатому джемпері синім,
Дощі їй усі - ніпочому, і мокрий цей світ - не її,
( Read more... )

Народ - це всі. Це місто і село,
Це люд, який мізкує й форму носить,
Голубить ноти й цифри плодоносить,
Хто няньчить слово й творить чересло.

( Народ - це Порядок! )

                                                          Ю. ЩербакуТаємниці спадкоємності - жар-птиці переліт ( Read more... )

Дихає осінь, дихає світ густий,
Машини дихають по кісточки у листі...
Нам випала доля ленінцями зрости
На сизому вітрі, на синьому хисті.

( Read more... )

В мені живе ця дивовижа,
Випростується і живе.
Весняна казка, дивна й свіжа,
Мене за душу ясно рве,

Про те, як жахкали газони
Ген по Обухівськім шосе
( Read more... )

Прив'язали, примоцювали,
                        гей, мотуззям
Устима, лицаря, гей, Кармалюка
До кобили дубової, до позорища
Три екзекутори та й четвертий кат.

Як один екзекутор шкірив зуби іржаві,
Як другий екзекутор
( Read more... )

Десь на дні моїх ночей
Горить свічка біла
Йшов вітер не погасив
Йшов віл не погасив
Йшов танк навшпиньках
Йшов літак з парасолькою неба
Не погасили не погасили
( Read more... )

Космодромом першого літального апарата,
Коли ще Росія ходила на голові
І Першого Головного Конструктора
Увінчала мотузяним вінком смерті,
Вибивши з-під ніг його
Осмолену лавку прокляття,

( Read more... )

Він везе санчата за собою ( Read more... )

Мене вразила ця дивовижна подвійна сім'я ( Read more... )