Червоноармійська. Бажан

[varto_ua]

Борозну доріг засіває вітер.
Гай похилився на лани і вмер.
- А у мене на кашкеті зоря і чотири літери:
УРСР. -
Осінь чайкою скиглить в повітрі,
розшумілось море золотим потопом.
- Гей, за ці чотири літери
молодість поклав під Перекопом.
Не жалів я юності, й недаром,
бо горить на чолі зоря
і не стогне, не скрегоче пожарами
України роз'ятрений яр.
За кучугурами муругими, дикими,
де горе туманами лягло,
пробудили, на борню викликали
моє бідне, знедолене село.
Вдома мати молиться,-
чом з війни не вертається син?
Гей,
у мене ж брат комсомолець,
а таких, як він - по селах не один. -
Борозну доріг засіває вітер.
Гай похилився на лани і вмер.
- а у всіх на кашкетах зоря
                                                   і чотири літери.
Це:
молода гвардія УРСР.

1923

Цитовано за "Микола Бажан. Твори в чотирьох томах. Том 1. Поезії. Поеми"
Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1974