"Інтернаціонал" у перекладі Євгена Григорука (1920)
1 квітня 1920 року у київській "Боротьбі" було опубліковано маловідомий варіянт перекладу "Інтернаціоналу" українською мовою, виконаний Євгеном Григоруком.
Подаємо цей текст за цією публікацією, разом із приміткою-супроводом від редакції. У цій примітці подано різко критичну оцінку перекладу Вороного. Певно, невиправдано критичну, оскільки його текст, незважаючи на те, що його зроблено з німецького перекладу, до французького ориґіналу таки доста близький, та й його естетичні якості кращі за Григорукову версію, що б там редактори "Боротьби" з цього приводу не казали (на той час ними були Микола Любченко та Микола Христовий (Псьолевич), оскільки Василь Еллан-Блакитний перебував у від'їзді в Харкові, беручи участь у Всеукраїнській конференції УКП(б) та IV Конференції (на правах з'їзду) КП(б)У, де було оформлено рішення про влиття УКП(б) до КП(б)У, виходить, що примітку написав один із цих двох).
Отож -
ІнтернаціоналДосі пролетаріят України не мав українського тексту інтернаціонального гімну. Було кілька перекладів його вкраїнською мовою, але не зовсім вдалих. Останніми часами поширився переклад М.В-ого, який уявляє собою просто якийсь конфуз, а не Інтернаціонал, бо він перекладений з німецького тексту, тоді як Ежень Потьє написав свій гімн, звичайно, французькою.
Нам доставлено новий переклад Інтернаціоналу, зроблений Євг. Григоруком і вже з оригіналу Еженя Потьє, а не з якогось німецького перекладу.
Містимо цей досить близький до тексту переклад, не наводячи поки оцінки його і вважаючи зараз лише новою спробою, безперечно, більш удалою, ніж попередні.
Інтернаціонал
Присвята громадянинові Лефрансе,
членові Паризької Комуни
1.
Повстаньте, прокляті усюди!
Повстаньте, з голоду - раби!
Палає розум наш: се буде
Останній вибух боротьби.
Навік минулеє зітремо,
Юрба рабів, повстань як грім!
Ми світ увесь перевернемо:
Тепер - ніщо, будемо - всім!
2.
Згори визвольників немає -
Ані богів, ані царів:
Свої кайдани розламає
Міцна рука пролетарів!
Щоб вирвать дух свій із облуди,
А хижаків за горло взять,
Розпалим горн, залізо будем,
Доки гарячеє, кувать!
3.
Держава гне, дурять закони,
І нашу кров податки п’ють.
Нема багатим перепони, -
Про право ж бідного не чуть!
Вставайте ж, хто в ярмі конає,
Бо рівність хоче других слів:
«Без обов’язків - прав немає,
Й без прав - нема обов’язків!»
4.
В своїй величності огидні,
Царі фабрик та рудників.
Чи ж були на що друге здібні,
Ніж на грабіж робітників?
В своїх скарбницях всі бандити
Стопили в золото наш труд.
Лиш правду мають встановити
Робітники, як все візьмуть!
5.
Царі манять нас димом слави -
Між нами - мир, війна - з царем.
Рушниці - геть, розірвем лави,
Дощенту армії зітрем.
Як людожери сі опруться,
Тоді ми їм покажем вмить,
Що кулі нашії здадуться,
Щоб генералів власних бить.
6.
Ми всі, робітники, селяне -
Частина армії труда,
Лиш нам на землю право дане,
А глитаїв чека біда.
І наколи б круки, що звикли,
Товстіти з нашої крівлі,
В оден чудовий день всі зникли -
Засяло б сонце на землі.
(Приспів після кожної строфи)
Се вже бій остаточний
Перемога нас жде:
Інтернаціоналом
Ввесь род людський буде!
З французького оригіналу переклав
Ев.Григорук
Боротьба. Орган Правобережного Бюро ЦК УКП(б).
Київ, 1920, Ч.72, четв., 1 квіт. С.1-2.
Подаємо цей текст за цією публікацією, разом із приміткою-супроводом від редакції. У цій примітці подано різко критичну оцінку перекладу Вороного. Певно, невиправдано критичну, оскільки його текст, незважаючи на те, що його зроблено з німецького перекладу, до французького ориґіналу таки доста близький, та й його естетичні якості кращі за Григорукову версію, що б там редактори "Боротьби" з цього приводу не казали (на той час ними були Микола Любченко та Микола Христовий (Псьолевич), оскільки Василь Еллан-Блакитний перебував у від'їзді в Харкові, беручи участь у Всеукраїнській конференції УКП(б) та IV Конференції (на правах з'їзду) КП(б)У, де було оформлено рішення про влиття УКП(б) до КП(б)У, виходить, що примітку написав один із цих двох).
Отож -
ІнтернаціоналДосі пролетаріят України не мав українського тексту інтернаціонального гімну. Було кілька перекладів його вкраїнською мовою, але не зовсім вдалих. Останніми часами поширився переклад М.В-ого, який уявляє собою просто якийсь конфуз, а не Інтернаціонал, бо він перекладений з німецького тексту, тоді як Ежень Потьє написав свій гімн, звичайно, французькою.
Нам доставлено новий переклад Інтернаціоналу, зроблений Євг. Григоруком і вже з оригіналу Еженя Потьє, а не з якогось німецького перекладу.
Містимо цей досить близький до тексту переклад, не наводячи поки оцінки його і вважаючи зараз лише новою спробою, безперечно, більш удалою, ніж попередні.
Інтернаціонал
Присвята громадянинові Лефрансе,
членові Паризької Комуни
1.
Повстаньте, прокляті усюди!
Повстаньте, з голоду - раби!
Палає розум наш: се буде
Останній вибух боротьби.
Навік минулеє зітремо,
Юрба рабів, повстань як грім!
Ми світ увесь перевернемо:
Тепер - ніщо, будемо - всім!
2.
Згори визвольників немає -
Ані богів, ані царів:
Свої кайдани розламає
Міцна рука пролетарів!
Щоб вирвать дух свій із облуди,
А хижаків за горло взять,
Розпалим горн, залізо будем,
Доки гарячеє, кувать!
3.
Держава гне, дурять закони,
І нашу кров податки п’ють.
Нема багатим перепони, -
Про право ж бідного не чуть!
Вставайте ж, хто в ярмі конає,
Бо рівність хоче других слів:
«Без обов’язків - прав немає,
Й без прав - нема обов’язків!»
4.
В своїй величності огидні,
Царі фабрик та рудників.
Чи ж були на що друге здібні,
Ніж на грабіж робітників?
В своїх скарбницях всі бандити
Стопили в золото наш труд.
Лиш правду мають встановити
Робітники, як все візьмуть!
5.
Царі манять нас димом слави -
Між нами - мир, війна - з царем.
Рушниці - геть, розірвем лави,
Дощенту армії зітрем.
Як людожери сі опруться,
Тоді ми їм покажем вмить,
Що кулі нашії здадуться,
Щоб генералів власних бить.
6.
Ми всі, робітники, селяне -
Частина армії труда,
Лиш нам на землю право дане,
А глитаїв чека біда.
І наколи б круки, що звикли,
Товстіти з нашої крівлі,
В оден чудовий день всі зникли -
Засяло б сонце на землі.
(Приспів після кожної строфи)
Се вже бій остаточний
Перемога нас жде:
Інтернаціоналом
Ввесь род людський буде!
З французького оригіналу переклав
Ев.Григорук
Боротьба. Орган Правобережного Бюро ЦК УКП(б).
Київ, 1920, Ч.72, четв., 1 квіт. С.1-2.