Харків. Літо. 2012. (оповідання)
Postée à l'origine par texty_ua sur Харків. Літо. 2012. (оповідання)
Рівно о 17:03, студент Харківського університету пролетарської освіти Вілен Радченко вийшов зі Школи Червоних Старшин, де проходив літню практику. Школа містилася у найвищому хмарочосі Харкова, навіть більшому від нового Держпрома. Біля входу, як завжди, чергували двоє червоноармійців на ендрюзархах (1) . Сонце сьогодні палило нещадно і ендрюзархам було спекотно. Бідні тваринки аж прилягли на асфальтовий тротуар. Вони відкрили пащі і висунули язики поміж іклами. Сидячи на м'яких смугастих спинах, бійці пильно вдивлялися у кожного перехожого, ніби прямо зараз чекали на напад агентів світового імперіалізму. (Читати більше...)
Рівно о 17:03, студент Харківського університету пролетарської освіти Вілен Радченко вийшов зі Школи Червоних Старшин, де проходив літню практику. Школа містилася у найвищому хмарочосі Харкова, навіть більшому від нового Держпрома. Біля входу, як завжди, чергували двоє червоноармійців на ендрюзархах (1) . Сонце сьогодні палило нещадно і ендрюзархам було спекотно. Бідні тваринки аж прилягли на асфальтовий тротуар. Вони відкрили пащі і висунули язики поміж іклами. Сидячи на м'яких смугастих спинах, бійці пильно вдивлялися у кожного перехожого, ніби прямо зараз чекали на напад агентів світового імперіалізму. (Читати більше...)