Марсельєза. Руже де Ліль

[varto_ua]

Гей, діти рідної країни,
Ходім - настав славетний час!
Бо лютий ворог стяг руїни
Вже розгортає проти нас.
Вам чути, як здаля лунає
Той рев шалених вояків -
Іде, іде проклята зграя,
Щоб ваших нищити синів.

       Громадо, в бій ставай!
               До лав, батьки й сини!
                       Рушай! Рушай!
Хай чорна кров напоїть борозни!

Свята любов до свого краю
Зміцнить удар наш у бою.
Злети ж до нас, ти, воле, з раю
I силу нам подай свою!
Побіду під стяги кохані
Прикличмо з лав з усіх кінців -
Хай бачать недруги здолaні
I славу, і тріумф борців.

Громадо, в бій ставай!
               До лав, батьки й сини!
                       Рушай! Рушай!
Хай чорна кров напоїть борозни!

Коди ми здійсним наші мрії,
Батьки в могилах будуть спать,
Але їх прах і славні дії
Зумієм ми ушанувать.
Щоб не тягти життя нужденне,
Дали батьки нам гарту пай, -
Нас кличе збурення натхненне
I смерть у помсті за свій край!

Громадо, в бій ставай!
               До лав, батьки й сини!
                       Рушай! Рушай!
Хай чорна кров напоїть борозни!

К.-Ж. Руже де Ліль (1792)

Переклав з французької Микола Вороний (1919)

Цитовано за "Микола Вороний. Твори",
Київ, видавництво художньої літератури "Дніпро", 1989