Переяслав-Хмельницький. Частина 1
Місто Переяслав-Хмельницький, в туристичному плані відоме перш за все своїм музеєм під відкритим небом - скансеном. Але і в самому Переяславі є на що подивитися. Його недаремно називають містом музеїв - тут їх близько 30. В Україні це абсолютний рекорд: на кожну тисячу мешканців - один музей. По одній з версій назва міста пішла за легендою, за якою юнак (Кирило Кожум’яка) переміг могутнього воїна-кочівника й цим зажив собі слави - “переяв славу”.
Вознесенський монастир
Переяслав-Хмельницький - одне з найстаріших міст Київської Русі і перша згадка у літописі датується 907 роком. Ще не Переяслав, а Переяславль-Руський або Південний, був одним з головних міст Київської Русі, а точніше він був третім містом після Києва і Чернігова. Князівство прикривало Київську землю і середнє Подніпров'я від половецьких вторгнень. В цей час з ініціативи енергійного переяславського єпископа Єфрема, та князя Володимира Мономаха тут розгорнулося широке будівництво.
Вознесенський монастир, дзвінниця споруджена у 1770-76 роках.
Переяславщина мала свою архітектурну школу, стиль якої дещо схожий с Києвом та Черніговом. Залишки цього стилю можна ще побачити в колишній Михайлівській церкви, збудованої ще князем Володимиром Мономахом в 11 столітті, в містечку Остер, Козелецкього району, яке на той час було на півночі князівства. Сам же старий Переяславль був спустошений Батиєм в 1239 р і вступив в тривалу смугу занепаду. В XIV ст. князівство підпорядкувала Литва, і в подальшому Переяслав став пересічним містечком, знову який нагадав про себе лише в епоху Богдана Хмельницького, в честь якого і отримав другу назву по звільненню від фашистів в 1943 році.
Довгий час місто було центром Переяславського князівства, а так як Прилуки входило до цього князівства, то нам захотілось дослідити його більше з історичної та архітектурної сторони. Вибравши осінній теплий день ми попрямували до своєї туристичної мети.
Перша наша зупинка Археологічний музей.
Раніше тут на цьому місці знаходилась дерев’яна Спаська церква, яку було зруйновано в часи СРСР. В 50х роках минулого сторіччя місцевий житель, який жив поряд, копав траншею чи колодязь і натрапив на залишки кам’яної стіни. Археологи почали досліджувати і виявилось, що на місці згарища, вони натрапили на фундамент домонгольської церкви XIV ст . Над ним в 1960 році побудували павільйон та відкрили музей. Було також досліджено, що церква слугувала усипальницею знатним особам літописного міста Переяславля.
Основний об’єкт експонування - фундаменти та залишки стін давнього храму-усипальні (розмір 15,3х8 м) з фрагментами фрескового розпису, керамічної підлоги, цегляних та кам’яних саркофагів. Побудований він якраз в своєрідному переяславському архітектурному стилі. У вітчизняній музейній практиці це перший досвід збереження на місці розкопок та експонування архітектурно-археологічної пам’ятки.
Фрагменти підлоги
Музей висвітлює історію Переяславщини в археологічних матеріалах з найдавніших часів до половини ХIII ст., до татаро-монгольської навали. До цього всього можна додати шикарні атмосферні вітражі на вікнах, які на жаль з часом починають руйнуватися і музейники переживають, що за браком коштів і фінансування все це може буде втрачено. Серед експонатів додаткового погляду вартий унікальний бронзовий хорос, свічник, фрагменти вівтарного світильника які чудом пережили пожежу, руйнування і пролежали в землі майже 1000 років.
Вітражі
Сучасні вітражі та тисячолітній свічник
Інша наша мета - це Михайлівський монастир та музей давньоруської архітектури Переяслава.
Дзвінниця
З 2010 в колишньому єпископському дворі знаходиться невеликий, затишний і вічно порожній Михайлівський монастир. Вхід до нього - через дзвіницю, побудовану в 1670-х роках, але відомо, що ворота храму Святого Федора були тут і в XI столітті. Нинішня Михайлівська церква - одна з найстаріших (1646-48) на Лівобережній Україні, побудована була вона ще під владою Речі Посполитої. Розміщена вона буквально на фундаменті домонгольського Михайлівського собору. Стародавній храм був значно крупніше козацької церкви, і з одного боку від неї викладені контури його стін.
Контури стін домонгольського собору
Саме цікаве те, що макет собору розміщено прямо на даху святині. Ніде раніше такого не бачив і щоб оцінити цей задум, треба приїхати і подивитися на це!
Оздоблювальний декор майолікою, зробленим в 1740-х роках після пожежі.
Оздоблення
Сам музей давньоруської архітектури Переяслава розміщений на території, спорудженої над залишками унікальної археологічної пам’ятки - собору Архістратига Михаїла ХІ ст. Він слугував місцем поховання переяславських єпископів та князів - представників переяславської гілки роду Мономаховичів.
Вхід в галерею
Основним об’єктом експонування слугують фундаменти та частково збережені стіни, конструктивні деталі північно-західної частини храму ХІ ст.
Це своєрідна підземна галерея уздовж фундаменту, що вміщує музей.
Стовпи
Неподалік від Михайлівського монастиря височить Успенський собор - спадкоємець легендарного храму, біля якого козаки заприсяглися на вірність московському царю. Той храм, збудований у 1596 році Костянтином Острозьким, згорів у 1655 році. На його місці в 1760 збудували великий дерев’яний храм з дев’ятьма візантійськими банями. Але в 1825 році його так переробили, що, за словами Шевченка, «неможливо дивитись на нього, а не лише малювати». Хоча нам сподобався, але попасти всередину не змогли, було вже зачинено.
Успенський собор
Ще трошки світлин Переяслава
Центр
Центральна площа
Меморіальний музей Г.С.Сковороди (Переяславський колегіум)
Історичний музей «Заповіту Т.Г. Шевченка»
Погулявши трошки містом та оглянувши ще декілька обєктів ми направились до головної візитівки Переяслава - музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини або як його ще називають скансен (від шведсього «Skansen» - етнографічний комплекс або музей просто неба )...
Продовження в частині 2