Дрогобич-столиця нафтової Галичини. Ч.1
Виникло місто приблизно в ХІ ст. в місцині, яка багата соляними джерелами, з яких здавна видобували сіль. Дрогобич....
Місто цікаве,місто велике,- друге за населенням та економічним розвитком місто Львівської області.Місто цікаве,з памяткою ЮНЕСКО,з симпатичними віллами,з кількома храмами,з... Погода була похмурою протягом всієї прогулянки,а з міста нас проводжав дощ,прохолодний такий,паскудний,пронизливий.. Маршрутка мчалась по мокрому асфальту а потоки води стікали по вікнах..
Будівля факультету економічної освіти та управління педагогічного університету ім.І.Франка. Вул. Л. Українки, 26
Фасад. Вул. Л. Українки, 26
Про походження назви міста єдиної думки зараз не існує. Побутують кілька легенд і версій. Одна з них говорить, ніби у сиву давнину існувало поселення Бич, оточене валами з дерев’яним частоколом і ровом з водою. Десь у тих часах його захопило і спалило військо тюркських кочовиків. Уцілілі жителі на іншому місці заснували нове поселення і назвали Другий Бич. З плином століть народна традиція об’єднала ці слова в одне, і вийшов Дрогобич.
Школа (1928р.)
Житловий будинок (20-ті рр.20ст.) Вул.Січових Стрільців, 2
З самого моменту заснування міста головним його багатством були солеварні. Технологія добування солі була досить проста. В спеціальні жбани (черіні) заливали воду збагачену сіллю (ропу) й нагрівали ті жбани на багатті. При випаровуванні води, залишалась сама сіль, яка обпікалась на вогні у вигляді так званих топок. Дев’ять таких конусоподібних топок стали символом міста і зображені навіть на гербі міста. Причому ці дев’ять топок солі зображувались й на гербі австрійського періоду, й радянського періоду, й сучасного періоду незалежності України.
Соціально-гуманітарний факультет педагогічного університету ім.І.Франка.Вул. Л. Українки, 29
Житловий будинок (1904 р.).Вул. Л. Українки, 70
У 1339 р., після зайняття земель Галицько-Волинського князівства королівською Польщею, Дрогобич отримує власний герб на якому білий орел тримає на грудях щит з все тими ж дев’ятьма топками солі. В тому ж, 1339 р., за королівським рескриптом дрогобицька дерев’яна церква Пречистої Діви Марії була перетворена на католицький костел.
"1904"
Вілла (поч.20ст.).Вул. Л. Українки, 38
1387 та 1390 рр. відзначені першими письмовими згадками про місто. Перша була в львівському міському акті, друга - в буллі Папи римського Боніфація ІХ. Дрогобич мав і власний замок з земляними фортифікаційними укріпленнями. Від замку вже на жаль майже нічого не залишилось. Єдине що одна з його веж, десь в сер. XVI ст.була перебудована в дзвіницю парафіяльного костелу Св. Бартоломея.
Житловий будинок (кін.19ст.). Вул.І.Франка,38
Житловий будинок (кін.19ст.). Вул.І.Франка,38. Профіль
За часи свого існування костел безліч разів перебудовувався і зараз спеціалісти навіть не можуть прийти до єдиної думки про час його спорудження.
Відомо що у грудні 1392 р. король Владислав Ягайло, перебуваючи у Дрогобичі, видав документ про закладення нового мурованого готичного костелу, який мав бути одночасно і оборонною спорудою. Відтак, костел був заснований як форпост феодальної Польщі на землях Галицько-Волинського князівства. Збудували храм на місці терему княжого воєводи.
Садиба (житловий будинок) (20-і рр.20ст.).Вул.Л.Українки,130
Будинок
При освяченні костел отримав титул Успіння Пресвятої Діви Марії і святого Варофоломія.Власне це був попередник теперішнього костелу Варфоломія, на місці якого потім і з'явився сучасний храм.Житловий будинок (поч.20ст.).Вул. Л. Українки, 33
Адмінбудинок (будинок староства) / Дрогобицький педагогічний ліцей (1903р.).Вул.І. Франка, 36
У 1511 р. Варфоломіївський костел відбудували після значних пошкоджень, яких він зазнав під час нападу на місто татарів та волохів у 1498 р. Саме перша третина XV ст. і вважається часом зведення сучасного костелу.
Під дзвіницю храму облаштували давньоруську оборонну фортечну вежу дитинця XIII ст.Скульптурна композиція на даху
Територія ліцею
Вежа-дзвіниця мурована з цегли, з вкрапленням каменю, у плані квадратна (13 х 13 м., товщина стін першого ярусу - до 2 м.), на невисокому похилому цоколі. Завершення - висока шатрова покрівля. У першому ярусі облаштовано наскрізний арковий проїзд. Потужні стіни зрідка прорізані бійницями.Третій ярус, надбудований наприкінці XIX ст., оформлений потрійними арковими вікнами та фільонками, увінчаний аркатурним фризом.
Адмінбудинок (будинок староства) / Дрогобицький педагогічний ліцей (1903р.).Тил. Вул.І. Франка, 36
Фото
До XVIII ст. джерела вказують на використання вежі з однією функціональною метою: оборонною.З XVIII ст. вежу почали використовувати і з сакральною метою. У першій третині XIX ст. давні оборонні споруди були ліквідовані, а вежу почали використовувати вже тільки як дзвіницю.Житловий будинок (поч. XX ст.) Вул. І. Франка, 27
Житловий будинок(кін.19-поч.20ст.).Вул І.Франка,11
Напади на місто, що супроводжувались руйнуваннями костелу, продовжувались і надалі, зокрема у 1594, 1624 та 1648 рр. У 1664 р. храм частково відновили.
Протягом XVII-ХХ ст. перебудовано оборонну вежу на дзвіницю (1739), переобладнано старі та споруджено нові вівтарі, ліквідовано бійниці та понижено дах (1790-93рр.). Тоді ж до храму була прибудована каплиця.Будинок гімназії (1896р.).Вул.І.Франка,24
Колонада
Наступні реставрації дрогобицького костелу св. Варфоломія здійснювались у 1881-82рр., 1906-13рр. та у 30-х рр. ХХ ст.(зокрема, тоді були відновлені фрески).Вже за СРСР по Другій світовій війні в 1949 р. костел закрили, й розташували в ньому склад театрального реквізиту.
З 1989 р. храм повернувся до релігійної римо-католицької громади міста.Житловий будинок. Вул І.Франка,17
Будинок по вул.Т.Шевченка
На стінах костелу розміщенні чисельні пам’ятки, за якими можна прослідкувати історію Дрогобича. Це долоня, стопа та голова в папській тіарі - символ католицького володарювання, або мармурове оздоблення дверей з двома мечами - нагадування про полеглих жителів міста, що брали участь в Грюнвальдській битві. А в 1572 р. в костелі був встановлений пам’ятник Катерині Рамулотовій - дружині власника місцевих солеварень.
Палац (1900р.).Вул.І.Франка,16
Житловий будинок (1901р.).Вул.І.Франка,14
В 1460 р. місто отримало самоуправління за магдебурзьким правом, що було підтверджено в 1506 р. польським королем Олександром Ягеллончиком. Відтоді Дрогобич «Королівське вільне місто».
Вілли на вул.Франка
"Є.В.А."
Впродовж XV-XVI ст. місто росло й розвивалось як типове середньовічне місто Галичини. Діяло міське самоуправління й судочинство, проводились ярмарки, працювали цехи та солеварні. Наприклад, в 1535 р. був створений цех ковалів та слюсарів, а в 1565 р. в місті налічувалось 45 солеварень.
Житловий будинок (1900р.).Вул.І Франка,3
Кам'яниця нафтового підприємця Гартенберга / відділення "Індустріалбанку"(кін. XIX ст.) Вул. Т. Шевченка, 12
В 1657 р. в місті перебував угорський князь Юрія II Ракоці. В 1663 р. споруджена перша міська школа.
Будівля на розі вулиць Т.Шевченка та А.Міцкевича
Палац братів Шпіцман / біологічний факультет ДДПУ(поч.20 ст.).Вул.Т.Шевченка,23
Протягом 1700-1709 рр. будується новий костел та монастир кармелітів (нинішній кафедральний храм Святої Трійці). У 1795 р. австрійський цісар Йосиф II ліквідував цей монастир, націоналізувавши майно.У 1808 р. руська (українська) громада викупила в Австрійського уряду храм і приміщення під греко-католицьку церкву і школу.
Згодом цей духовний комплекс було віддано під опіку отців василіян, однак він і надалі залишався у власності міста.
Палац братів Шпіцман / біологічний факультет ДДПУ (поч.20 ст.).Профіль. Вул.Т.Шевченка,23
Вілла Б’янки / Дрогобицький палац мистецтв (поч.20 ст.).Вул.Т.Шевченка,38
Храм оновлювався у 1894-1905 рр. Розпис іконостасу в 1909 р.здійснив талановитий галицький маляр Модест Сосенко.
У стінах храму молилися і навчалися багато світочів української нації, серед яких - видатний громадський діяч і письменник Іван Франко.Грамотою глави УГКЦ від 12 липня 1993 р. парафіяльний храм Пресвятої Трійці Дрогобича визначено як Катедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Фото
Вілла(поч.20 ст.).Вул.Т.Шевченка,38
У 1740 р. у місті будується нова міська ратуша, а у 1756 р. засновано міську пошту.
Корпус лікарні (поч.20ст.).Вул. Січових Стрільців, 22
Палац (XIX - поч. XX ст.).Вул.Січових Стрільців, 18
Стара ратуша була дерев'яною. Внизу містились кімнати війта, писаря та канцелярія; бургомістр і райці засідали у великій кімнаті другого поверху. Там же була скарбівня, казна і міський архів. Третій поверх був невеликим, там розташовувалась кімната трубача, а у підвалі містились камери для ув'язнених. Але до XIX ст. будівля старої ратуші застаріла, по стіні пішла тріщина, і тому, у 1829 р. стару ратушу розбирають та будують нову, за Віденським проектом.
Будинок товариства "Сокіл" (кін. XIX-поч. XX ст.) / центр молоді СДЄ УГКЦ та прокуратура.Вул.Т.Шевченка,29
Місто цікаве,місто велике,- друге за населенням та економічним розвитком місто Львівської області.Місто цікаве,з памяткою ЮНЕСКО,з симпатичними віллами,з кількома храмами,з... Погода була похмурою протягом всієї прогулянки,а з міста нас проводжав дощ,прохолодний такий,паскудний,пронизливий.. Маршрутка мчалась по мокрому асфальту а потоки води стікали по вікнах..
Будівля факультету економічної освіти та управління педагогічного університету ім.І.Франка. Вул. Л. Українки, 26
Фасад. Вул. Л. Українки, 26
Про походження назви міста єдиної думки зараз не існує. Побутують кілька легенд і версій. Одна з них говорить, ніби у сиву давнину існувало поселення Бич, оточене валами з дерев’яним частоколом і ровом з водою. Десь у тих часах його захопило і спалило військо тюркських кочовиків. Уцілілі жителі на іншому місці заснували нове поселення і назвали Другий Бич. З плином століть народна традиція об’єднала ці слова в одне, і вийшов Дрогобич.
Школа (1928р.)
Житловий будинок (20-ті рр.20ст.) Вул.Січових Стрільців, 2
З самого моменту заснування міста головним його багатством були солеварні. Технологія добування солі була досить проста. В спеціальні жбани (черіні) заливали воду збагачену сіллю (ропу) й нагрівали ті жбани на багатті. При випаровуванні води, залишалась сама сіль, яка обпікалась на вогні у вигляді так званих топок. Дев’ять таких конусоподібних топок стали символом міста і зображені навіть на гербі міста. Причому ці дев’ять топок солі зображувались й на гербі австрійського періоду, й радянського періоду, й сучасного періоду незалежності України.
Соціально-гуманітарний факультет педагогічного університету ім.І.Франка.Вул. Л. Українки, 29
Житловий будинок (1904 р.).Вул. Л. Українки, 70
У 1339 р., після зайняття земель Галицько-Волинського князівства королівською Польщею, Дрогобич отримує власний герб на якому білий орел тримає на грудях щит з все тими ж дев’ятьма топками солі. В тому ж, 1339 р., за королівським рескриптом дрогобицька дерев’яна церква Пречистої Діви Марії була перетворена на католицький костел.
"1904"
Вілла (поч.20ст.).Вул. Л. Українки, 38
1387 та 1390 рр. відзначені першими письмовими згадками про місто. Перша була в львівському міському акті, друга - в буллі Папи римського Боніфація ІХ. Дрогобич мав і власний замок з земляними фортифікаційними укріпленнями. Від замку вже на жаль майже нічого не залишилось. Єдине що одна з його веж, десь в сер. XVI ст.була перебудована в дзвіницю парафіяльного костелу Св. Бартоломея.
Житловий будинок (кін.19ст.). Вул.І.Франка,38
Житловий будинок (кін.19ст.). Вул.І.Франка,38. Профіль
За часи свого існування костел безліч разів перебудовувався і зараз спеціалісти навіть не можуть прийти до єдиної думки про час його спорудження.
Відомо що у грудні 1392 р. король Владислав Ягайло, перебуваючи у Дрогобичі, видав документ про закладення нового мурованого готичного костелу, який мав бути одночасно і оборонною спорудою. Відтак, костел був заснований як форпост феодальної Польщі на землях Галицько-Волинського князівства. Збудували храм на місці терему княжого воєводи.
Садиба (житловий будинок) (20-і рр.20ст.).Вул.Л.Українки,130
Будинок
При освяченні костел отримав титул Успіння Пресвятої Діви Марії і святого Варофоломія.Власне це був попередник теперішнього костелу Варфоломія, на місці якого потім і з'явився сучасний храм.Житловий будинок (поч.20ст.).Вул. Л. Українки, 33
Адмінбудинок (будинок староства) / Дрогобицький педагогічний ліцей (1903р.).Вул.І. Франка, 36
У 1511 р. Варфоломіївський костел відбудували після значних пошкоджень, яких він зазнав під час нападу на місто татарів та волохів у 1498 р. Саме перша третина XV ст. і вважається часом зведення сучасного костелу.
Під дзвіницю храму облаштували давньоруську оборонну фортечну вежу дитинця XIII ст.Скульптурна композиція на даху
Територія ліцею
Вежа-дзвіниця мурована з цегли, з вкрапленням каменю, у плані квадратна (13 х 13 м., товщина стін першого ярусу - до 2 м.), на невисокому похилому цоколі. Завершення - висока шатрова покрівля. У першому ярусі облаштовано наскрізний арковий проїзд. Потужні стіни зрідка прорізані бійницями.Третій ярус, надбудований наприкінці XIX ст., оформлений потрійними арковими вікнами та фільонками, увінчаний аркатурним фризом.
Адмінбудинок (будинок староства) / Дрогобицький педагогічний ліцей (1903р.).Тил. Вул.І. Франка, 36
Фото
До XVIII ст. джерела вказують на використання вежі з однією функціональною метою: оборонною.З XVIII ст. вежу почали використовувати і з сакральною метою. У першій третині XIX ст. давні оборонні споруди були ліквідовані, а вежу почали використовувати вже тільки як дзвіницю.Житловий будинок (поч. XX ст.) Вул. І. Франка, 27
Житловий будинок(кін.19-поч.20ст.).Вул І.Франка,11
Напади на місто, що супроводжувались руйнуваннями костелу, продовжувались і надалі, зокрема у 1594, 1624 та 1648 рр. У 1664 р. храм частково відновили.
Протягом XVII-ХХ ст. перебудовано оборонну вежу на дзвіницю (1739), переобладнано старі та споруджено нові вівтарі, ліквідовано бійниці та понижено дах (1790-93рр.). Тоді ж до храму була прибудована каплиця.Будинок гімназії (1896р.).Вул.І.Франка,24
Колонада
Наступні реставрації дрогобицького костелу св. Варфоломія здійснювались у 1881-82рр., 1906-13рр. та у 30-х рр. ХХ ст.(зокрема, тоді були відновлені фрески).Вже за СРСР по Другій світовій війні в 1949 р. костел закрили, й розташували в ньому склад театрального реквізиту.
З 1989 р. храм повернувся до релігійної римо-католицької громади міста.Житловий будинок. Вул І.Франка,17
Будинок по вул.Т.Шевченка
На стінах костелу розміщенні чисельні пам’ятки, за якими можна прослідкувати історію Дрогобича. Це долоня, стопа та голова в папській тіарі - символ католицького володарювання, або мармурове оздоблення дверей з двома мечами - нагадування про полеглих жителів міста, що брали участь в Грюнвальдській битві. А в 1572 р. в костелі був встановлений пам’ятник Катерині Рамулотовій - дружині власника місцевих солеварень.
Палац (1900р.).Вул.І.Франка,16
Житловий будинок (1901р.).Вул.І.Франка,14
В 1460 р. місто отримало самоуправління за магдебурзьким правом, що було підтверджено в 1506 р. польським королем Олександром Ягеллончиком. Відтоді Дрогобич «Королівське вільне місто».
Вілли на вул.Франка
"Є.В.А."
Впродовж XV-XVI ст. місто росло й розвивалось як типове середньовічне місто Галичини. Діяло міське самоуправління й судочинство, проводились ярмарки, працювали цехи та солеварні. Наприклад, в 1535 р. був створений цех ковалів та слюсарів, а в 1565 р. в місті налічувалось 45 солеварень.
Житловий будинок (1900р.).Вул.І Франка,3
Кам'яниця нафтового підприємця Гартенберга / відділення "Індустріалбанку"(кін. XIX ст.) Вул. Т. Шевченка, 12
В 1657 р. в місті перебував угорський князь Юрія II Ракоці. В 1663 р. споруджена перша міська школа.
Будівля на розі вулиць Т.Шевченка та А.Міцкевича
Палац братів Шпіцман / біологічний факультет ДДПУ(поч.20 ст.).Вул.Т.Шевченка,23
Протягом 1700-1709 рр. будується новий костел та монастир кармелітів (нинішній кафедральний храм Святої Трійці). У 1795 р. австрійський цісар Йосиф II ліквідував цей монастир, націоналізувавши майно.У 1808 р. руська (українська) громада викупила в Австрійського уряду храм і приміщення під греко-католицьку церкву і школу.
Згодом цей духовний комплекс було віддано під опіку отців василіян, однак він і надалі залишався у власності міста.
Палац братів Шпіцман / біологічний факультет ДДПУ (поч.20 ст.).Профіль. Вул.Т.Шевченка,23
Вілла Б’янки / Дрогобицький палац мистецтв (поч.20 ст.).Вул.Т.Шевченка,38
Храм оновлювався у 1894-1905 рр. Розпис іконостасу в 1909 р.здійснив талановитий галицький маляр Модест Сосенко.
У стінах храму молилися і навчалися багато світочів української нації, серед яких - видатний громадський діяч і письменник Іван Франко.Грамотою глави УГКЦ від 12 липня 1993 р. парафіяльний храм Пресвятої Трійці Дрогобича визначено як Катедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Фото
Вілла(поч.20 ст.).Вул.Т.Шевченка,38
У 1740 р. у місті будується нова міська ратуша, а у 1756 р. засновано міську пошту.
Корпус лікарні (поч.20ст.).Вул. Січових Стрільців, 22
Палац (XIX - поч. XX ст.).Вул.Січових Стрільців, 18
Стара ратуша була дерев'яною. Внизу містились кімнати війта, писаря та канцелярія; бургомістр і райці засідали у великій кімнаті другого поверху. Там же була скарбівня, казна і міський архів. Третій поверх був невеликим, там розташовувалась кімната трубача, а у підвалі містились камери для ув'язнених. Але до XIX ст. будівля старої ратуші застаріла, по стіні пішла тріщина, і тому, у 1829 р. стару ратушу розбирають та будують нову, за Віденським проектом.
Будинок товариства "Сокіл" (кін. XIX-поч. XX ст.) / центр молоді СДЄ УГКЦ та прокуратура.Вул.Т.Шевченка,29