А. Ф. Смирдин объявил о подписке на 2-й том Ста Русских Литтераторов, содержание которого будет интересно не менее первого, а издание превзойдет первый большею тщательностью отработки картин. Подписка продолжается только по 1-е Марта; книга будет отпечатана потом по числу подписчиков и раздана в Мае, переплетенная в Английскую папку, а в ( Read more... )

        Жизнь такого человека, как Шевченко, имеет великое значение для будущих поколений. Явление Шевченка не случайность: с ним соединяется судьба целых миллионов народа; в нем как в фокусе соединились духовные силы всего крепостного люда; он вырос из родной почвы, облитой потом и кровью нашего кормильца - крестьянина... В лице поэта народ ( Read more... )

        Як була я дівчиною, то була дружкою на весіллі у своєї подруги. Гуляємо ми, але бачу - заходить якийсь пан. А молода до нього та хотіла руку поцілувати, а він розсміявся і каже ( Read more... )

        Нещодавно [1909 р.] довелося мені їхати машиною з Ковеля до Бердичева. Як завсігди буває - в вагонах третього класу народу було повним-повнісінько ( Read more... )

        Три девушки-сиротки, закончив читать «Кобзарь», вытерли белыми косынками слезы и задумались ( Read more... )

 
        ( Т. Шевченко в легенде. )

        [...] я приїхав на літо до своєї Звиногородки (1895), - і якось серед розмови зі своєю сестрою Ганною Кримською випадково довідався, що в Звиногородці і серед простих людей і серед інтелігенції зачала циркулювати літ тому вже двоє-троє (тобто рр. 1892-1893) чутка про те, начебто Шевченко приїздив був недавнечко на свою батьківщину. Бо тут ( Read more... )

        На дні яру у сливняку зустріли ми старого діда, з виду йому літ під 70 (Севастян Паламаренко, як потім я довідався), але ще який кремезний, бадьорий і знати що чистюк; бо хоч був будень, а сорочка на йому - наче сніг біла. Привіталися; я й став розпитувати, чи запевне Дяченкова хата була колись Шевченковою ( Read more... )

        [...] дорогою се було, на пароході. Їхалося літньою порою Дніпром, поуз Каніва. Ось здалека видно вже могилу Шевченка, себто хрест той високий... Вже так, що на хорошому місці поховано Тараса! кожне їде, бачить, - подумає щось ( Read more... )

 
        Влітку 1890 року мені частенько траплялося читати простим, неписьменним міщанам городка Звиногородки на Київщині Шевченкові поеми: «Катерина», «Наймичка» і ін., або й його лірику. Запевне, всі не могли наслухатися досхочу; а вже що до жіноцтва, то жінки раз у раз аж плакали, слухаючи приміром «Наймичку», і радніші були, щоб і по ( Read more... )