6 травня 1858 року

[maksymus]

6 [мая]

С Семеном поехали мы к Энгельгардту и не застали дома. Зашли к Курочкину - тоже, зашли к землячке М. С. Гресевич, и она нас встретила резвая, веселая, молодая, как и десять лет назад. Чудная женщина, ее и горе не берет. А горя у нее немало. Она на днях возвратилась из Москвы и привезла мне три короба поклонов от моих московских друзей. Гостеприимная землячка предложила нам завтрак, а мы не отказались. Плотно позавтракавши и весело поболтавши, мы взялись за шапки, как вошел Громека и с ним еще какой-то киевский земляк. Громека по праву кума вместо ручки поцеловал ножку у хозяйки. Эта нежность нам не понравилась, и мы вскоре ушли.
        Семен за какой-то надобностию зашел к Юзефовичу, оберсекретарю синода, и меня потащил с собою. Новый знакомый, несмотря на приветливость, мне не понравился, быть может, потому, что он родной брат предателя - киевского Юзефовича.
        Расставшись с новым знакомым, поехали мы обедать тоже к новым знакомым, к Степановым из Харькова. После обеда Семен пошел в театр, а я к Сухомлинову, где встретил старого знакомого и земляка академика Никитенка. Из декламатора, актера, профессора Никитенко превратился в простого любезного старика, в разговоре не избегающего даже малороссийских выражений. Приятное превращение!





        ...зашли к землячке М. С. Гресевич - Марія Степанівна Кржисевич.

6 травня
        Юзефович Віктор Володимирович (1817 - 1871) - обер-секретар розпорядчого відділу канцелярії Синоду.
        ...родной брат предателя - киевского Юзефовича. - Мається на увазі Юзефович Михайло Володимирович (1802 - 1889), у 1842 - 1856 рр. помічник куратора, а згодом куратор Київського учбового округу, з 1844 р. член Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. Шевченко був знайомий з М. В. Юзефовичем, зустрічався з ним у 1845 - 1847 рр. у Києві. Характеристика його як зрадника викликана дворушництвом М. Юзефовича після арешту членів Кирило-Мефодіївського товариства.
        ...к Степановым из Харькова. - Про яких Степанових мовиться - невідомо.
        Нікітенко Олександр Васильович (1804 - 1877) - історик літератури, професор російської словесності, з 1853 р. академік; протягом сорока років - цензор Петербурзького цензурного комітету. Знайомство Шевченка з Нікітенком відбулося в 40-х роках і відновилося після повернення поета із заслання. У записі Нікітенко зветься земляком: він народився в Бірюцькому повіті Слобідсько-Української губернії (тепер Воронезької області Російської Федерації).

Варіанти:
        встретил старого знакомого и земляка / встретил старого земляка