На жаль, у словниках немає відповіді на поставлене питання. Не знаю, як там з "пудингом", бо для мене слово "пундик" більше схоже на "фундук". Це горіх такий зелененький, фісташка. У турецькій, болгарській і арабській кухнях його використовують як прикрасу, оздоблення. Просто араби "П" не вимовляють. Щоб дійти якогось висновновку стосовно цього слова, можна попросити учасників спільноти згадати все, що вони пам"ятають про вигляд або приготування пундиків і себе вдома? Якщо Ви згодні, то можна повісити таке запитання?
Чому ж? В етимологічному словнику (ЕСУМ, Т.4, С.633) є озвучена мною версія. Пундики - давнє запозичення. Їх можна знайти вже у Котляревського (...Полтавських пундиків пряжених...).
У Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», 1860 є такий рецепт: Пундыкъ. Взять пшеничнаго кислаго тЂста, покатать коржиками, поджарить луку съ олЂею, перекладывать на каждый коржикъ этого луку, а на лукъ коржикъ слоевъ въ 15 или 20, поставить въ печь, когда готовъ - вынуть, смазать масломъ и подавать.
57. Пундыкъ скоромный. СрЂзать лапши пшеничной, отварить ее на молокЂ или водЂ, положить масла, яицъ, сложить это въ каменную макотру, поставить в печь; когда будетъ готовъ - подавать съ масломъ. Точь въ точь жидовки приготовляютъ такъ свой гугель. [Так в тексті - Максим]
Так і Гринченко перекладає, з посиланням на Маркевича. Пундик: Родъ пирожнаго... Кушанье: слои тЂста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслЂ лукомъ и испеченные. Пундиковий: Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці
( ... )
Я вірю і без посилань на літературні джерела, що "пундики" -- це дуже давнє запозичення. Але звідки? ЕСУМ припускає, що може бути від "пудинг". А на слово "пудинг" (ст.627, т.4)пише, що це "запіканка з рису чи інших круп" і зводить пудинг до французького boudin (кров"яна ковбаса). Та ще й у цьому не певний... Запіканка з круп таки рідня кров"яній ковбасі (бо в ній теж крупи). Можна припустити, що якимось боком пудинг рідня і жидівському кугелю (куглу) -- але ж не назвами!!! І всі ці страви -- дуже проста селянська їжа. А пундики -- це обов"язково ласощі. <<Пундиковий: Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Бач, яка пундикова, хліба не їсть.>> Нема де взятися ласощам, витребенькам і оздобам у простій запіканці з круп. То, може, попитаємо людей?
Для Kola720. Загальними зусиллями дійшли висновку, що слово "пундики" може вважатися українським, бо дуже давно живе в українській мові. А звідки прийшло в українську -- на сьогоднішній день знайти не вдалося. Вибачайте!
Comments 13
це у сенсі, що це слово є в українській літературній мові :0) а от чи не запозичено воно, бува, зя кої іншої - це вже не знаю ;0)
Reply
Reply
а от як готувати я, на жаль, не знаю
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Не знаю, як там з "пудингом", бо для мене слово "пундик" більше схоже на "фундук". Це горіх такий зелененький, фісташка. У турецькій, болгарській і арабській кухнях його використовують як прикрасу, оздоблення. Просто араби "П" не вимовляють.
Щоб дійти якогось висновновку стосовно цього слова, можна попросити учасників спільноти згадати все, що вони пам"ятають про вигляд або приготування пундиків і себе вдома? Якщо Ви згодні, то можна повісити таке запитання?
Reply
У Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», 1860 є такий рецепт:
Пундыкъ. Взять пшеничнаго кислаго тЂста, покатать коржиками, поджарить луку съ олЂею, перекладывать на каждый коржикъ этого луку, а на лукъ коржикъ слоевъ въ 15 или 20, поставить въ печь, когда готовъ - вынуть, смазать масломъ и подавать.
57. Пундыкъ скоромный. СрЂзать лапши пшеничной, отварить ее на молокЂ или водЂ, положить масла, яицъ, сложить это въ каменную макотру, поставить в печь; когда будетъ готовъ - подавать съ масломъ.
Точь въ точь жидовки приготовляютъ такъ свой гугель. [Так в тексті - Максим]
Так і Гринченко перекладає, з посиланням на Маркевича. Пундик: Родъ пирожнаго... Кушанье: слои тЂста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслЂ лукомъ и испеченные. Пундиковий: Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці ( ... )
Reply
Запіканка з круп таки рідня кров"яній ковбасі (бо в ній теж крупи). Можна припустити, що якимось боком пудинг рідня і жидівському кугелю (куглу) -- але ж не назвами!!! І всі ці страви -- дуже
проста селянська їжа. А пундики -- це обов"язково ласощі. <<Пундиковий: Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Бач, яка пундикова, хліба не їсть.>>
Нема де взятися ласощам, витребенькам і оздобам у простій запіканці з круп.
То, може, попитаємо людей?
Reply
Загальними зусиллями дійшли висновку, що слово "пундики" може вважатися українським, бо дуже давно живе в українській мові. А звідки прийшло в українську -- на сьогоднішній день знайти не вдалося. Вибачайте!
Reply
Leave a comment