Знову про неологізми Стуса

Sep 03, 2010 09:14

4 вересня 2010 р. - 25-ті роковини смерті Василя Стуса. Як краще вшанувати поета в такий день? Звичайно, читаючи його твори.

Десять сніжнів, зо два брудні -

це і літо і зима.

Ой і роки ж замарудні,

розтриклята Колима!

(Палімпсести, Частина 2)

Які цікаві слова! Це вже точно не запозичення. Сніжні місяці - сніжні. Брудні місяці - брУдні.
Можливо, хтось знає ( Read more... )

Неологізми

Leave a comment

terrykoo September 3 2010, 07:41:38 UTC
Питання словотвору в поетичній творчості Стуса стосується, скоріше, лінгвістики і літературознавства ніж етимології української мови. Так що офтоп це все...

Reply

conservator_85 September 3 2010, 07:46:29 UTC
Етимологія - лінгвістична дисципліна.

Етимологія оказіоналізмів лишається етимологією, так що не офтопить топікстартер.

Літературознавство - не наука і воно вже точно на походження тих чи инших слів не відповість :)

Reply

terrykoo September 3 2010, 07:57:57 UTC
Нє, будь ласка, можна і розглянути що таке "брудень" у Стуса і з якою метою він ввів це слово в свої вірші.... Але вони залишаються, як ви добре підмітили, поетичними оказіоналізмами... причому окремої людини. Звичайно, можна тут і фан-клуб Стуса організувати ;)

Reply

conservator_85 September 3 2010, 08:00:02 UTC
«Звичайно, можна тут і фан-клуб Стуса організувати»

Не розумію, до чого ця репліка, якщо чесно :donno:

Reply

terrykoo September 3 2010, 08:05:27 UTC
До того, що питання неологізмів у Стуса можна було б обговорювати і в попередній темі цієї спільноти.

Reply

nikitanik September 3 2010, 10:39:08 UTC
Але ж відомо, що деякі авторські неологізми входять до словника національної мови (наприклад, „робот” Карела Чапека, „ліліпут” Джонатана Свіфта, „кіберпростір” Вільяма Гібсона); авторство конкретного письменника - що це, як не етимологія. Думаю, що російські науковці переписали і вивчили _всі_ неологізми своїх поетів-класиків. І така робота корисна не тільки фанам певних поетів, але й сприяє розвитку і збагаченню мови. Так, думаю, що це на стиці лінгвістики, літературознавства і етимології, - але ж питання це в українській мові абсолютно не досліджене!

Reply

nikitanik September 3 2010, 12:26:58 UTC
"В Україні й досі немає повноцінного музею Василя Стуса, ні грунтовних досліджень його творчості. Про якісь офіційні заходи із приводу роковин смерті Василя Стуса невідомо" ( (Бі-Бі-Сі, 3 вересень, 2010 p., тобто сьогодні http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2010/09/100902_stus_rl.shtml)

Reply

terrykoo September 3 2010, 13:03:51 UTC
Щодо необхідності вшанування Стуса я з вами повністю погоджуюсь. Його постать в теперішній Україні дуже незручна для теперішньої так званої "еліти", бо він боровся і віддав життя за прямо протилежні їм цінності. Моє зауваження було трохи іншого характеру.

Reply

nikitanik September 3 2010, 14:57:14 UTC
//Щодо необхідності вшанування Стуса я з вами повністю погоджуюсь...Моє зауваження було трохи іншого характеру.//
Так і моє зауваження було - не стільки про необхідність _вшанування_, як про необхідність філологічного _дослідження_ творчості Стуса, і з точки зору етимології його неологізмів - також. Я просто вражений, як мало написано на цю тему! Нічого не можна знайти!

Reply

terrykoo September 3 2010, 15:47:03 UTC
Зрозуміло. Ну, то можливо варто було б написати один великий пост з поясненням проблеми замість двох постів підряд з розлогими цитатами? Бо в мене склалось враження (можливо помилкове), що вас зацікавило лише походження слів "сніжень" і "брудень", хоча як на мене, їх етимологія досить прозора, в той час як більш цікаво було б дослідити техніку створення і мету їх вживання автором. Тим більше, що в наведеній цитаті ще є подібні слова "замарудні"і "розтриклята"... Якщо на те пішло, ледь не вся поетична лексика Стуса є суцільним "неологізмом", такою собі грою зі словами.

Reply

nikitanik September 3 2010, 16:25:06 UTC
//написати один великий пост...цікаво було б дослідити техніку створення і мету їх вживання автором//
Шикарна тема для філологічної дисертації! принаймні для статті в філологічний журнал... Хіба нефахівець може написати щось подібне? Але виглядає, що фахівці теж не пишуть... В інеті, принаймні, я не знаходжу.

Reply

terrykoo September 3 2010, 17:18:51 UTC
Боронь боже, диссер тут писати я вас не прошу :)

Reply

nikitanik September 3 2010, 17:22:22 UTC
//в наведеній цитаті ще є подібні слова "замарудні"і "розтриклята"//
Я не сприйняв ці слова як неологізми. На Кіровоградщині слово "марудний" є звичайним словом ("марудна справа", наприклад - обтяжлива, непевна; ну і "розтриклята" теж не викликає відчуття нового слова. Сприймається як варіант слова "розпроклята").

Reply

terrykoo September 3 2010, 17:55:04 UTC
> Я не сприйняв ці слова як неологізми.>
От-от. Теж саме можна сказати і про "сніжень", який має значення "сніжний місяць" (не думаю, що автор тут хотів вказати на січень саме в старослов'янському чи сучасному білоруському його значенні).
"Брудень" таки дійсно є авторським неологізмом чи оказіоналізмом, але етимологічно досить простим, - очевидно від поєднання слів брудний грудень. Але це слово все-таки було авторською грою слів і, на відміну від "робота" чи "ліліпута", поза авторським контекстом не використовується.

Reply

conservator_85 September 4 2010, 05:59:02 UTC
Неологізм - слово, котре прижилося, незалежно від того, чи визначається його автор і чи було його вжито ним без мети ввести до живої мови. Оказіоналізм - слово, що за рамці творів автора (і, можливо, його послідовників) так і не вийшло.

Жодне з вигаданих Стусом слів неологізмом не стало.

Reply

nikitanik September 4 2010, 16:42:16 UTC
//Жодне з вигаданих Стусом слів неологізмом не стало//
Можливо, тому, що поезія Стуса просто замовчувалась? Фактично знищувалась? Люди просто не знали його вірші, не вивчали їх, не цитували...
Можливо, ще не пізно?

Reply


Leave a comment

Up