Наскільки доречно вживати суворість як характеристику доведення чи пояснення? Кілька років тому мені трапилась думка, що суворість стосується радше етичної царини (суворе ставлення, суворий погляд), а в логіко-теоретичній площині краще вживати строгість (строга диз'юнкція, строге доведення). Однак я вже не раз натрапляла на вирази на кшталт сувора
(
Read more... )
In the strict sense the answer to this last question is no. There is virtually nothing in common between, for example, the thick descriptions of Balinese practices offered by Clifford Geertz and the causal analysis of English demographic change offered by Roger Schofield. However, in a looser sense there is a room for some confidence that a degree of unification may exist - not around a single unified method of social inquiry but around a cluster of explanatory models and empirical mothods employed in a wide range of social sciences today.
Оскільки після in the strict sense йдеться про in a looser sense, доводиться враховувати ще й антонім. Наразі переклад виглядає таким чином:
У строгому розумінні, відповідь на останнє питання буде заперечною. Важко знайти щось спільне між, наприклад, багатим [thick] описом Балінезьких практик, наведеним Кліфодом Гірцом, і каузальним аналізом демографічних змін в Англії проведеним Роджером Шофілдом. Однак, у вільнішому сенсі, якоюсь мірою можна твердити, що підстави для уніфікації існують - не на основі єдиного методу соціальних досліджень, а навколо одних і тих же пояснювальних моделей і емпіричних методів, які сьогодні застосовуються у багатьох соціальних науках.
Reply
Leave a comment