Страдч...без зайвих слів.
Originally posted by neo7777vitaha at Страдч...без зайвих слів. (Редаговано)
Старовинне село Страдч знаходиться на відстані 17 км. від Львова, на Страдецькій горі, недалеко від р. Верещиця. Історія його заснування сягає далеких княжих часів, коли тут з'явились княжі стрільці з Городка під час полювання на рись. Наздогнавши звіра в печері, вони заночували тут, а згодом вирішили і оселитися. Незабаром тут заснували на горі поселення, яке на честь перших жителів назвали Стрілиська.
Хрест на одній із стацій хресної дороги
7-ма стація: Христос вдруге падає під хрестом
"Хрест виснажує Мої сили. Дорога стає довгою і нестерпною. Ніхто не приходить, щоб Мені допомогти, а Я від великого виснаження вдруге падаю під Хрестом.
Душі, що йдуть Моїми слідами, не знеохочуйтеся, якщо ваше життя без духовної підтримки пригноблене, піднесіться на духу, дивіться, як Я вдруге падаю по дорозі на Голготу, але піднімаюся. Якщо бажаєте зміцнення, прийдіть і поцілуйте Мої стопи..."
8-а стація: Ісус зустрічає побожних жінок
"Жінки єрусалимські плачуть наді Мною. Світ плаче через терпіння, але Я вас запевняю: душі, які йдуть за Мною, пізніше світ буде поіншому дивитися на вас, коли ходитимете небесними квітучими лугами. Світ і його прихильники підуть у вогонь вічний, котрий їм приготують приємності, забави і розкоші..."
У др. пол. XI ст. прийшов до Стрілиськ чернець з Києво-Печерської лаври. Він зібрав ченців, що жили в поодиноких печерах, розкинених навколо гори, і утворив у печері підземний монастир, другий за значенням після Києво-Печерської лаври. Монастир припинив своє існування десь у 14 ст.
9-а стація: Ісус третій раз падає під хрестом
"Споглядайте Мене, коли, наближаючись до Голготи, падаю втретє. Тут зміцню бідні душі, що стоять над прірвою. Кров з відкритих Ран очистить їх, дасть ласку піднестися з упадку, щоб таким чином могли дійти до вічного життя. Душі, що бажають уподібнитися до Мене, не відмовляйтеся ніколи навіть від найбільшої жертви, яка б мала завдати вам нової рани. Незважаючи ні на що, ідіть услід за Тим, хто наближається до Голготи..."
10-а стація: З Ісуса знімають одяг
"Погляньте, з якою жорстокістю здирають з Мене одяг. Розважте, як Я це зношу в мовчанні і приниженні. Душі, зречіться своїх багатств, своєї власної волі і всього, що маєте, а за це Я зодягну вас у чистоту і обдарую скарбами Мого Серця..."
Монастир складався із вхідної галереї, ходів загальною довжиною понад 270 м і кількох келій,
які розміщувались на глибині бл. 20 м. На вершині гори знаходилось укріплене городище.
11-а стація: Ісуса прибивають до хреста
"Стою на вершині Голготи, де на Мене чекає смерть. Кати прибивають Мене до Хреста. Не можу поворушити рукою чи ногою. Та це не цвяхи, а жертовна любов унерухомила Мене. З Моїх уст не зрине ані скарга, ані стогін. Всі ви, з'єднані через Хрест узами любові, не жалійтеся, не нарікайте, коли ці благословенні цвяхи будуть розривати вам руки і ноги. Прийдіть і поцілуйте Мої Рани і в них знайдете силу. Саме на XI стації Ісус Христос через поцілунок землі (поцілунок миру) відкрив для нас Небо..."
Фото
Відвідини туристами святого місця можливе з 11 по 17 год.,під наглядом відповідальної особи. Перед входом - табличка, що розповідає про історію цієї печери. Перше, що бачимо - невеличкий вівтар. В печері є храм Нерушимої Стіни. Тут стоять ікони, є фрески, які висічені з каменю.
12-а стація: Ісус вмирає на хресті
"Хрест став Моїм товаришем у дорозі на Голготу. На Хресті Я віддав духа Мого у руки Отця Небесного. Душі, що люблять Хрест, як незмінного товариша свого життя, будьте переконані, що на Його раменах віддасте також свій останній дух. Будьте певними, що Хрест стане для вас брамою, якою увійдете до життя вічного. Обсипайте Його поцілунками, обнімайте і любіть Його, як найбільший свій скарб..."
Каплиця
За легендою,ця печера врятувала ченців і деяких односельчан від нападу татар у 1243 р. За одними оповідями, ченці, знаючи про прихід татар, попередили людей з села про небезпеку і просили їх сховатися в печері. Проте односельці не послухалися священиків і більшість з них залишалася на горі. Лише дехто прислухався до порад ченців і разом з ними пішов до печери. Під час набігів татар село було спалене дощенту, а люди погинули. Знайшли татари і печеру, але, коли намірилися увійти, перед входом з’явилася Матір Божа як нерушима стіна і Своїм Плащем закрила вхід.
Вхідна галерея з каплицею
Богородиця
За іншими оповідями, люди, які сховалися у печері, були пізніше страчені татарами. Разом з ними полягли і всі ченці, які намагалися випросити помилування для людей. Після тієї страшної руїни перестали існувати Стрілиська, і аж згодом на цьому місці з'явилось нове поселення, що отримало назву Страдч (місце терпіння, страти).
Розпяття та Богородиця
У печерному храмі
Вхід печерного храму був закритим,але на стіні висів номер телефона,позвонивши по якому можна було домовитись про відвідини,що ми і зробили.Вже через 10 хв. до нас спустився любязний молодий чоловік(напевне церковний служитель),який і відкрив двері та зразу й розказав історію самого монастиря-минуле і сьогодення...Цікаво.
Ангели на сторожі
Печера міститься в надрах Страдецької (або Страдчанської) гори (359 м), яка складена з пісковиків тортону. Вхід до печери розташований на стрімкому північному схилі гори. Загальна довжина ходів - понад 270 м. Складається з вхідної галереї (завдовжки бл. 40 м), в якій влаштована каплиця.
Іконки та вервички
У печерній церків є кам'яний хрест ХІ ст., зберігся кам'яний стілець для сповіді. Біля головної стіни - витесаний з каменю престол, за яким, у заглиблені горіло вічне світло. Також там було кілька чернечих келій. У кінці галереї є стіна, де по каменю стікають краплі - «сльози Богородиці». Далі хід звужується і переходить у довгий звивистий коридор, що веде вглиб гори.
Рукотворні келії
Коридор
На початку коридору є бічне відгалуження направо, яке веде до невеликого залу. Головний коридор вузький і невисокий, місцями заввишки лише 1 м. Вздовж коридору трапляються бічні заглиблення, інколи досить просторі. Ближче до кінця печери є крутий уступ (заввишки до 2 м.), у якому видовбано кілька сходинок. Після уступу коридор звужується і переходить у вузький лаз (завдовжки 3 м.), яким можна проповзти до невеликої зали. Далі веде ще один кількаметровий хід, однак він завершується глухим кутом.
Перехід від залу в коридор
Фото
Загалом печера рукотворна, хоч її творці попервах використовували природні тектонічні тріщини, які поступово розширювали та поглиблювали.
Інфо з Вікіпедії.
Коридори-нори
Сходинки у кінці печери
Християни знають що Хресна Дорога з Єрусалимським відпустом у Страдчі дає можливість віруючому в будь-який день прийти на прощу, відправити набоженство Хресної Дороги і отримати повний відпуст своїх гріхів. Це велике відпускне місце для віруючих.
Дим-туман
Келія
На горі також є церква Успіння Богородиці, яка вперше згадується в 1416 р. Однак після перебудови в 1795 р. вона втрачає свою оборонність, а після реконструкції у 1927 р. остаточно зміню свій істинний вигляд. Колись в ній зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Страдецької.
Розпяття на стіні
Старовинне село Страдч знаходиться на відстані 17 км. від Львова, на Страдецькій горі, недалеко від р. Верещиця. Історія його заснування сягає далеких княжих часів, коли тут з'явились княжі стрільці з Городка під час полювання на рись. Наздогнавши звіра в печері, вони заночували тут, а згодом вирішили і оселитися. Незабаром тут заснували на горі поселення, яке на честь перших жителів назвали Стрілиська.
Хрест на одній із стацій хресної дороги
7-ма стація: Христос вдруге падає під хрестом
"Хрест виснажує Мої сили. Дорога стає довгою і нестерпною. Ніхто не приходить, щоб Мені допомогти, а Я від великого виснаження вдруге падаю під Хрестом.
Душі, що йдуть Моїми слідами, не знеохочуйтеся, якщо ваше життя без духовної підтримки пригноблене, піднесіться на духу, дивіться, як Я вдруге падаю по дорозі на Голготу, але піднімаюся. Якщо бажаєте зміцнення, прийдіть і поцілуйте Мої стопи..."
8-а стація: Ісус зустрічає побожних жінок
"Жінки єрусалимські плачуть наді Мною. Світ плаче через терпіння, але Я вас запевняю: душі, які йдуть за Мною, пізніше світ буде поіншому дивитися на вас, коли ходитимете небесними квітучими лугами. Світ і його прихильники підуть у вогонь вічний, котрий їм приготують приємності, забави і розкоші..."
У др. пол. XI ст. прийшов до Стрілиськ чернець з Києво-Печерської лаври. Він зібрав ченців, що жили в поодиноких печерах, розкинених навколо гори, і утворив у печері підземний монастир, другий за значенням після Києво-Печерської лаври. Монастир припинив своє існування десь у 14 ст.
9-а стація: Ісус третій раз падає під хрестом
"Споглядайте Мене, коли, наближаючись до Голготи, падаю втретє. Тут зміцню бідні душі, що стоять над прірвою. Кров з відкритих Ран очистить їх, дасть ласку піднестися з упадку, щоб таким чином могли дійти до вічного життя. Душі, що бажають уподібнитися до Мене, не відмовляйтеся ніколи навіть від найбільшої жертви, яка б мала завдати вам нової рани. Незважаючи ні на що, ідіть услід за Тим, хто наближається до Голготи..."
10-а стація: З Ісуса знімають одяг
"Погляньте, з якою жорстокістю здирають з Мене одяг. Розважте, як Я це зношу в мовчанні і приниженні. Душі, зречіться своїх багатств, своєї власної волі і всього, що маєте, а за це Я зодягну вас у чистоту і обдарую скарбами Мого Серця..."
Монастир складався із вхідної галереї, ходів загальною довжиною понад 270 м і кількох келій,
які розміщувались на глибині бл. 20 м. На вершині гори знаходилось укріплене городище.
11-а стація: Ісуса прибивають до хреста
"Стою на вершині Голготи, де на Мене чекає смерть. Кати прибивають Мене до Хреста. Не можу поворушити рукою чи ногою. Та це не цвяхи, а жертовна любов унерухомила Мене. З Моїх уст не зрине ані скарга, ані стогін. Всі ви, з'єднані через Хрест узами любові, не жалійтеся, не нарікайте, коли ці благословенні цвяхи будуть розривати вам руки і ноги. Прийдіть і поцілуйте Мої Рани і в них знайдете силу. Саме на XI стації Ісус Христос через поцілунок землі (поцілунок миру) відкрив для нас Небо..."
Фото
Відвідини туристами святого місця можливе з 11 по 17 год.,під наглядом відповідальної особи. Перед входом - табличка, що розповідає про історію цієї печери. Перше, що бачимо - невеличкий вівтар. В печері є храм Нерушимої Стіни. Тут стоять ікони, є фрески, які висічені з каменю.
12-а стація: Ісус вмирає на хресті
"Хрест став Моїм товаришем у дорозі на Голготу. На Хресті Я віддав духа Мого у руки Отця Небесного. Душі, що люблять Хрест, як незмінного товариша свого життя, будьте переконані, що на Його раменах віддасте також свій останній дух. Будьте певними, що Хрест стане для вас брамою, якою увійдете до життя вічного. Обсипайте Його поцілунками, обнімайте і любіть Його, як найбільший свій скарб..."
Каплиця
За легендою,ця печера врятувала ченців і деяких односельчан від нападу татар у 1243 р. За одними оповідями, ченці, знаючи про прихід татар, попередили людей з села про небезпеку і просили їх сховатися в печері. Проте односельці не послухалися священиків і більшість з них залишалася на горі. Лише дехто прислухався до порад ченців і разом з ними пішов до печери. Під час набігів татар село було спалене дощенту, а люди погинули. Знайшли татари і печеру, але, коли намірилися увійти, перед входом з’явилася Матір Божа як нерушима стіна і Своїм Плащем закрила вхід.
Вхідна галерея з каплицею
Богородиця
За іншими оповідями, люди, які сховалися у печері, були пізніше страчені татарами. Разом з ними полягли і всі ченці, які намагалися випросити помилування для людей. Після тієї страшної руїни перестали існувати Стрілиська, і аж згодом на цьому місці з'явилось нове поселення, що отримало назву Страдч (місце терпіння, страти).
Розпяття та Богородиця
У печерному храмі
Вхід печерного храму був закритим,але на стіні висів номер телефона,позвонивши по якому можна було домовитись про відвідини,що ми і зробили.Вже через 10 хв. до нас спустився любязний молодий чоловік(напевне церковний служитель),який і відкрив двері та зразу й розказав історію самого монастиря-минуле і сьогодення...Цікаво.
Ангели на сторожі
Печера міститься в надрах Страдецької (або Страдчанської) гори (359 м), яка складена з пісковиків тортону. Вхід до печери розташований на стрімкому північному схилі гори. Загальна довжина ходів - понад 270 м. Складається з вхідної галереї (завдовжки бл. 40 м), в якій влаштована каплиця.
Іконки та вервички
У печерній церків є кам'яний хрест ХІ ст., зберігся кам'яний стілець для сповіді. Біля головної стіни - витесаний з каменю престол, за яким, у заглиблені горіло вічне світло. Також там було кілька чернечих келій. У кінці галереї є стіна, де по каменю стікають краплі - «сльози Богородиці». Далі хід звужується і переходить у довгий звивистий коридор, що веде вглиб гори.
Рукотворні келії
Коридор
На початку коридору є бічне відгалуження направо, яке веде до невеликого залу. Головний коридор вузький і невисокий, місцями заввишки лише 1 м. Вздовж коридору трапляються бічні заглиблення, інколи досить просторі. Ближче до кінця печери є крутий уступ (заввишки до 2 м.), у якому видовбано кілька сходинок. Після уступу коридор звужується і переходить у вузький лаз (завдовжки 3 м.), яким можна проповзти до невеликої зали. Далі веде ще один кількаметровий хід, однак він завершується глухим кутом.
Перехід від залу в коридор
Фото
Загалом печера рукотворна, хоч її творці попервах використовували природні тектонічні тріщини, які поступово розширювали та поглиблювали.
Інфо з Вікіпедії.
Коридори-нори
Сходинки у кінці печери
Християни знають що Хресна Дорога з Єрусалимським відпустом у Страдчі дає можливість віруючому в будь-який день прийти на прощу, відправити набоженство Хресної Дороги і отримати повний відпуст своїх гріхів. Це велике відпускне місце для віруючих.
Дим-туман
Келія
На горі також є церква Успіння Богородиці, яка вперше згадується в 1416 р. Однак після перебудови в 1795 р. вона втрачає свою оборонність, а після реконструкції у 1927 р. остаточно зміню свій істинний вигляд. Колись в ній зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Страдецької.
Розпяття на стіні