** ** **

[tyha_voda]

 Перший екзамен є. Залишилося ще чотири. Ну що, живемо)))

***

Те, що я зараз пишу не ввійде в аннали.

Та, у чийому тілі живу - тим більше.

Скільки таких на узбіччі колись сконало,

Так і не написавши пристойних віршів.

Так і не дочекавшись - якої слави?

Слів, що приходять і ріжуть дротами шию,

І, розпоровши зап`ястя, одразу шиють

Римами лави.

Так, що у венах - не вітер вірші жене,

Так, що неспокій - розпечена дико магма.

Скільки питань поміщує діафрагма,

Перш ніж рвоне?

***

Третина всіх років пішла у дим,

І бачить Бог - туди їм і дорога.

Чого вдавати вічно молодого

І уявлятись феніксом рудим,

Коли ти просто… Врешті, менше з тим.

Ти зараз є. Тобі достатньо й цього.

***

І не страшно. За стільки років уже не страшно.

Вата під шкірою, тирса у голові.

Я механічна, немов автомат-Калашник,

Принце, Ви, мабуть, в біса були відважні -

Ігри зі зброєю горді та епатажні,

Тільки лишають рани пригорлові.

Ми, мабуть, Принце, чогось не зійшлися грою.

Ви - у рулетку, а я - у любов герою.

Жанровий стик.

Я не Принцеса - на мене не стало казки,

А Казкарю починати сюжет з поразки -

Якось не звик.

...............................................
Та хто ж їх знає, закони отих комедій,

Наче в грудину напхали дерткої вати.

Милий, Ви обернулися на ведмедя,

А я ж не встигла навіть поцілувати.