Этот короткий поход состоялся на День независимости в прошлом году. И текст я написал вскоре по возвращении, но так и не удосужился опубликовать его более-менее вовремя. Почему-то никак не мог выбрать нужные, правильные фотографии. В общем, я этого так и не сделал, потому ниже будет просто текст, и музыка, соответствующая (имхо) разным этапам ( Read more... )

Странным образом, но этот пост о Западной Украине у меня будет по-русски. И не спрашивайте, почему. Просто. Я вообще не знаю, почему то или иное пишу на том или ином языке. Так получается. Я начинаю писАть, и только потом могу осознать, на каком языке. И хотя о Западной Украине мне обычно пишется по-украински, в этот раз сложилось иначе. Как-то так ( Read more... )

Окрім магістрального хребтового автошляху, Боржава подивувала ще деякими речами. Хоча, якби я більш прискіпливо вивчав маршрут попередньо, то до цих несподіванок був би готовий. Але тоді вони не були б несподіванками, еге ж?

( Read more... )

Дивно, хоча попередньо бачені фоти Боржави мали б попередити, але все-дно - дорога для автомобілів, що тягнеться самісіньким вершечком хребта, перевалюючи вершини, часом досить стрімкі - виявилася одним з найбільших вражень цієї місцевості.


( Read more... )

Похоже, за подъём по горным склонам и по городским ступенькам отвечают разные мышцы. Во всяком случае, последние за неделю у меня явно атрофировались. И каждая лестница - пытка.
Колени требуют камней, а им - ступеньки.
Засада..

И дьявольски хочется назад, туда, где лишь ты, горы и небо..

Чорногора сей раз дала нам троха під хвіст ;) Мовляв - як сюди усі ходять, то це ще не значить, що я така прОста.
Тим ліпше - значно менше людисьок несправжніх, а тіко ті, шо правільні.

Було фест файно
І не знаю, як я про те маю написати, але спробую

Забув в останньому карпатському пості сказати за один випадкок завершального вечора. Нє, я багато про що не сказав, само собою, але цього не записати не можу ( Read more... )

Цей день ми піднялись запізно - десь біля 8-ї. Під час сніданку, серед спорів та відчайдушних пропозицій Тараса (нібито він сам піде в село, а решта - за маршрутом, ага, як же…), все ж вирішуємо, що краще за все буде закінчувати та вирушати до села та домів.


( Read more... )

Дньовка була запланована пізніше, але змушені зробити зараз, аби виявити, як поведе себе Тарасова нога. Тупо матрасити усім на одному місті - нездало, тому збираємось у радіалку. Поки Тарас лишається на місці, йдемо на гору Кінець Горгану.

( Read more... )

Його початок мені дався якось сутужно.
( Дивимось та читаймо троха )