Це місто завжди було для мене "перевалочним пунктом". Знала про нього хіба те, що поряд з вокзалом сидить Ленін і є піцерія Челентано. Але 23 січня отримала можливість довідатись більше.
Ранкова погода - велике ГЕ (не художник, а емоційна оцінка). Мокрий сніг і каша під ногами. Поки дійшла до початку вул. Невського (колишня Рози Люксембург, паралельна Карла Маркса - які поетичні назви!), цілком промокла. Відпоївши себе кавою і спробувавши місцевої морської кухні, пішла у напрямку адміністративних будівель. А далі виявила в місті історичний центр з відносно давньою забудовою, низкою храмів і закрученими вуличками. Стан багатьох житлових будівель змушує бажати кращого, але то певно район такий. Зате серед них є досить цікава мечеть Кебир-Джамі, збудована нібито у 1508 році (після відновлення виглядає вона значно молодшою). Мене навіть пустили в середину, де я мала змогу чути, як муедзин склакає вірян (правда, сталося це після довгої і вельми цікавої дискусії з одним із місцевих мусульман).
Звідти побрела до Неаполя Скіфського, який виявився пагорбом, що врізається в місто, а далі через вул. Кірова на свою ФГД.Дорогою попросила одного дядечку сфоткати мене на фоні Леніна (данина традиції:), що спровокувало наступний діалог:
Я - Ой, а Ленин без голови получился!
М - А ее у него никогда и не было. [trollface]
Щодо дискусії, то на ній були досить цікаві вчителі з кримотатарських шкіл і випускник істфаку ЛНУ, так що світ тісний:)
Також відвідини Сімферополя наштовхнули на думку: якщо пам"ятник заливають фарбою, то він ідеологічно маркований. У столиці Криму такий пам"ятник є: "Жертвам радянського народу, що пали від рук пособників фашистів - вояк ОУН-УПА та інших колабораціоністів". Оттак.
Фотки жжешечка щось не хоче грузити, так що докину згодом. UPD. Докидаю:)
Ремарка для щдкашників: Мені розповіли, що у Сімферополі місцеве телебачення регулярно (!) знімає тематичне щдк для школярів "Православ"я в Криму". От вам і ортодоксальна щдкашечка у прямому сенсі слова.
Ремарка для соціологів: До теми публічної приватності. У мій вагон в Тернополі зайшов хлопчина, який голосно розмовляв по мобільному і розповідав другу/подрузі про свої відвідини міста. Так от, вони компанією винайняли квартиру, де вирішили "спробувати всю техніку" і тому сушили білизну в мікрохвильовці, де її (білизну) в результаті і забули. Мила історія, яка варто того, щоб її пересказати:) А ще - майте на увазі, коли винайматимете квартиру з мікрохвильовкою, що її не завжди використовують за призначенням:)
Пост Скриптум. З Сімфи до Одеси їхала в одному купе з турком і ортодоксальним християнином. Милий турок пригощав феляфелями, а християнин повідав цікаві історії. От вам і міжрелігійний діалог. На цій оптимістичній ноті перейду до Одеси:)