ТЕМРЯВА Й СВІТЛО

[totswet]

Найбільш злісний рудимент совково-жовтеняцької підсвідомості є присадка, тобто - призвичаєння карально-педаґоґічними псевдозомбувальними методами до дужого поштовху зі зміни емоційного стану, щезання попередніх мотиваційно-заспокійливих комплексів і зростання инших, базованих прецінь на вкиненні, альбо ж - укиданні до рівнобігу сприймання часоплину майже як лінійного, й тим більший ефект має вкидання, чим час є лінійніший, отже, вкидання комплексів абсолютного отемрявіння на початку кожної календарної пори року, яке отемрявіння повністю спотворює сприйняття часоплину як лінійного процесу з передбачуваними наслідками тощо, і, будьте уважні, вкидає до процесу сприйняття елементи навмисне зачинені для сприймання, і починають вони виникати прецінь на небокраї темпоральної перспективи, через що календарний перехід до будь-якої наступної дати й числа відбуваєця як і викликає майже фізичне відчуття стрибка у непізнавану царину информаційного континууму, яка до того ж є оптично не ідентифікованою як така, що ґенерує або відбиває світло як таке, навпаки, небокрай темпоральної лінійності у моменти, які можна назвати чуттєво-процесово-лінійними, може бути й перебувати у відносній або приблизній темряві, і жахає дитячі душі, що вони не звикли до сприйняття темряви як ноосферного феномену.

ексцерпт з Бортового від 16.ІІ. MMIV