Днями оце під час чергової прогулянки, я помітив на підвіконні Меделіна сидить
karapuzina. Ну, думаю, цього разу точно не пройду не привітавшись. Мені було смішно чомусь. Ае я привітався, і представився. Нарешті вже.
Виявилося, що в Ужгороді є ще хтось схожий на мене.
Так що вітання з розвіртуалізацією.