Коптіть-Копіть-копАть-кОпать

Jan 15, 2010 19:04

Вчора розвопідав drageotee історію про те, як на уроці англійської однокласниця з шостої школи Наталія Ц. (Привіт, де ти зараз до речі?)) ) розповідала англійською про те, що діти обкопували дерева. Ну і там викладачка просить перекласти сказане. І вона каже: "Ми з однокласниками скОпали дерева". Десь так клас 5-6, напевно. Посміялися.

Часу спливо з того часу багатенько. Але оці всякі слова-словечка, всякі переміни наголосів і зміна приголосних у словах мене тепер всюди супроводжують. Мені це навіть подобається.

Ось, зараз, я сиджу в Ужгороді, на вул. Капітульній в кафе, що зветься "Міо". З ним теж є історія на цю тему: Раніше воно називалося "Да-Да" і за короткий час стало улюбленим місцем таким, затишним, де посидіти можна, книжки там читав (і не я один). Якось, здається, після літніх таборувань заходжу я якось, а тут вже зовсім не "Да-Да", а "Міо". Але ж звичка, знаєте.. Так вно стало "Дао", принаймні у мене і drageotee. А ще жартома воно буває "Мандао". До цікавих перетсановок можна віднести сусіднє San Remo, яке мені якось вискочило як "Срань емо". Але заклад пристойний, ви не подумайте! Просто назва легко піддається змінам =).

Але це все ліричний відступ. Я хотів розповісти про дещо, що мені взагалі не властиво. А саме, про Зеленого кота.

Під час одного з своїх нечисленних візитів ania-babych подарувала мені чудову копілку дял грошей. У вигляді кота. Мушу зізнатися, до цього мені не раз вже дарували копілки (ще маю десь три), думаю, з натяком, а може й ні. Але в тих інших гроші не заводилися. Так день-два повкидаю, та й всьо.

А ось цю я складав сумлінно всякі копієчки, і знаєте що? Назбирав понад 40 гривень. Ще не точно, бо до дня народження ще докидуватиму. А ось пара фоток скрабу:



Чи не красень?

Ось він на своїх накопиченнях сидить:



Така собі студійка для кота була організована на покривалі ліжка. Навіть у якості відбивача використана хромована тарілка з набору туристичного посуду. При фотографуванні вирішив ще собі скласти список матеріальних бажань. Перший пункт вже є.

О, і так, хотів повернутися ще до да Міо: попри невеличкий холод тут усе частіше й частіше збираються парочки воркувати. Різношерстні, при чому.
Раніше, мені здається, такого не було. Чи то я так пізно тут не сидів.

Гарний заклад, спробуйте.

кафе, гроші, картінка, Ужгород

Previous post Next post
Up