Італія. Венеція. Повернення назад, парк і набережна Ріва-дель-Ск’явоні.
Буду закінчувати з прогулянкою по Венеції.
Коли переглядав фотографії та вчисляв де ж то ми ходили довго не міг знайти на території міста цю башту, чи то кампанелу, чи то дзвінницю.
поки не знайшов і не побачив, що це просто частина фасаду звичайного будинку недалеко від мосту Ріалто, яка являє собою зрізану вершину трикутника...
Йшли ми назад все ж не самим прямим маршрутом, намагалися ще кудись потрапити, і от здибали ще одну, як на мене, саму вузьку вулицю Венеції :)
Ще трохи фотографій і тексту під cut-ом
Недоходячи до площі Сан-Марко вийшли на берег Гранд-каналу, дякуючи наявності зупинок рейсових катерів вийшло помилуватися ще кількома величними церквами без купи катерів та цих парковочних стовпів перед очима та об’єктивами.
Венеція 3 в 1 - гондола праворуч, маршрутка ліворуч та собор Санта-Марія-делла-Салуте
збудований в честь позбалення міста від епідемії чуми 1630-1631 років в 1631-1681 роках.
Хотіли побувати поруч, потім прикинули, що якби стартанули одразу до нього то навіть бігом встигли, але тоді про це одразу не подумали, а згодом стало пізно, так що тільки здалеку :(
Собор Сан-Джорджо-Маджоре, 1566-1610 років з такою прям класичною “венеціанською баштою”
І церква Святої Діви Марії або церква Le Zitelle 1586 року
Подивилися на годинник, зрозуміли, що часу трохи є, але кудись ми вже не встигнемо і почали в пошуках цікавого оглядятися по сторонах - побачили нейомовірне - незабудований та не замощений шматок зеленої оази.
Зайшли туди, сіли перепочити. Недивно, що цей парк носить назву Королівських садів, тільки королі, могли б дозволити собі мати таку зелену зону зону без жодної корисної функції на вкрай обмеженому в суходолі місті. А оскільки в Венеції королів то ніколи не було, то заложені вони були лише за наказаом Наполеона в XIX ст.
Посиділи, щось перекусили, пора і йти. На цей раз вже до катеру щоб повернутися назад до вокзалу. Оскільки вона виявилася припаркована далі від площі, вийшла ще коротка прогулянка по набережній Ріва-дель-Ск’явоні.
Палаццо Дандоло на ній
І я чомусь думав, що це пам’ятник Гарібальді, ае виявилося, що це пам’ятник королю Віктору Емануїлу ІІ встановлений в 1887 році
Деталі пам’ятника
І на останок нам на очі попалася місцева Пізанська башта - дзвінниця церкви Сан-Джорджо дей Гречі
збудована в XVI ст, зараз нахил становить 180 см.
Ну що ж, на цьому прогулянка по Венеції закінчилася, ще лишилося декілька фотографій які я виділю окремо з Венеції і трохи більше з Італії, сподіваюся, я ті пости напишу теж і
Далі буде...
Коли переглядав фотографії та вчисляв де ж то ми ходили довго не міг знайти на території міста цю башту, чи то кампанелу, чи то дзвінницю.
поки не знайшов і не побачив, що це просто частина фасаду звичайного будинку недалеко від мосту Ріалто, яка являє собою зрізану вершину трикутника...
Йшли ми назад все ж не самим прямим маршрутом, намагалися ще кудись потрапити, і от здибали ще одну, як на мене, саму вузьку вулицю Венеції :)
Ще трохи фотографій і тексту під cut-ом
Недоходячи до площі Сан-Марко вийшли на берег Гранд-каналу, дякуючи наявності зупинок рейсових катерів вийшло помилуватися ще кількома величними церквами без купи катерів та цих парковочних стовпів перед очима та об’єктивами.
Венеція 3 в 1 - гондола праворуч, маршрутка ліворуч та собор Санта-Марія-делла-Салуте
збудований в честь позбалення міста від епідемії чуми 1630-1631 років в 1631-1681 роках.
Хотіли побувати поруч, потім прикинули, що якби стартанули одразу до нього то навіть бігом встигли, але тоді про це одразу не подумали, а згодом стало пізно, так що тільки здалеку :(
Собор Сан-Джорджо-Маджоре, 1566-1610 років з такою прям класичною “венеціанською баштою”
І церква Святої Діви Марії або церква Le Zitelle 1586 року
Подивилися на годинник, зрозуміли, що часу трохи є, але кудись ми вже не встигнемо і почали в пошуках цікавого оглядятися по сторонах - побачили нейомовірне - незабудований та не замощений шматок зеленої оази.
Зайшли туди, сіли перепочити. Недивно, що цей парк носить назву Королівських садів, тільки королі, могли б дозволити собі мати таку зелену зону зону без жодної корисної функції на вкрай обмеженому в суходолі місті. А оскільки в Венеції королів то ніколи не було, то заложені вони були лише за наказаом Наполеона в XIX ст.
Посиділи, щось перекусили, пора і йти. На цей раз вже до катеру щоб повернутися назад до вокзалу. Оскільки вона виявилася припаркована далі від площі, вийшла ще коротка прогулянка по набережній Ріва-дель-Ск’явоні.
Палаццо Дандоло на ній
І я чомусь думав, що це пам’ятник Гарібальді, ае виявилося, що це пам’ятник королю Віктору Емануїлу ІІ встановлений в 1887 році
Деталі пам’ятника
І на останок нам на очі попалася місцева Пізанська башта - дзвінниця церкви Сан-Джорджо дей Гречі
збудована в XVI ст, зараз нахил становить 180 см.
Ну що ж, на цьому прогулянка по Венеції закінчилася, ще лишилося декілька фотографій які я виділю окремо з Венеції і трохи більше з Італії, сподіваюся, я ті пости напишу теж і
Далі буде...