Київ. Виставка рухомого складу історичних локомотивів та вагонів. Вагон-салони.
Продовжу про виставку рухомого складу історичних локомотивів та вагонів. Раніше я показав локомотиви, тепер перейду до того, що вони тягали - вагонів.
На жаль, справжніх дореволюційних чи міжвоєнних пасажирських вагонів подібно до того,як я бачив в закордонних музеях на виставці не представлено, проте є 4 вагон-салони різних епох. 2-ва дореволюційних, міжвоєнний та післявоєнний. Усі вони мають довгу історію, використовувалися тими чи іншими видатними діячами свого часу.
Розпочнемо з найстарішого, вагон-салону №70139, збудованого в 1910 році в ще Австро-Угорщині тоді, на заводі Magyar Vagones Gepgyar «Raba»
Вагон будувався на замовлення для тодішнього прем’єр-міністра Столипіна, на ньому ж він приїхав в Київ в 1911 році, коли його вбили. Згодом ним користувалися Брусилов, Троцький, Сталін, різноманітна парт-номенклатура...
Цей та інші вагони під cut-ом...
Подібно до локомотивів в середину вагонів можна зайти та оглянути їхні нутрощі. На відміну від інших музеїв, де кругом таблички за огорожу не заходити і.т.д і.т.п. цей відрізняється в позитивну сторони відвідувач-френдлі оточенням та персоналом, який сам настійливо запрошує та рекомендує зайти та оглянути все ще й в середині. Якщо чесно це було трішки незвично і приємно, бо більше звик у нас до “туда не ходи, сюди не лізь” і.т.п.
Сам вагон обладнаний всім тим, щоб забезпечити максимальну зручність та автономність для своїх пасажирів.
Кухня
Купе для помічників, мабуть
Санвузол для обслуговуючого персоналу.
Санвузол для головного пасажира з повноцінною ванною кімнатою
Є купе-кабінет-спальня для того ж головного пасажира, проте в цьому вагоні я його не сфотографував. Проте ось є кабінет для засідань, проведення нарад тощо
Шкіряні дивани, справді салон...
Наступний трішки свіжіший, вже вітчизняного на той час виготовлення, 1912 року, м. Твер для потреб керівництва залізниці.
До речі, саме в ньому був підписаний акт Злуки в 1918 році а не в виставленому в музеї у Фастові вагоні.
Логіка приміщень подібна - спочатку службові приміщення, а-ля кухня, купе для помічників, санвузол для них, тоді спарене з ванною кімнатою купе головного пасажира, а далі зала для нарад.
Санвузол для персоналу
Купе для персоналу
Ванна кімната, сама ванна в даному вагоні чомусь відсутня
тільки душова?
Проте тут сфотографував купе кабінет
А це вже салон-зала для нарад
Наступний створили в 1939 році в Петербурзі, ним користувався Ворошилов.
Його я чомусь зовні не сфотографував
Знову ж в середині все так само. Хоча тут цікавіше, можна заглянути в щиток цього вагону :)
Купе провідника?
Помічників?
Зала засідань
Об’єднаний санвузол
я от не зрозумію, труби мідні, чи що?
Кухня
І насамкінець, вагон Щербицького, збудований в Петербурзі в 1957 році.
Теж загального вигляду не маю.
Зайшовши в цей вагон ми відчули, що це так, оце вже вагон нашого часу. В ньому стояв неповторний запах вагонів наших сучасних залізниць якийсь неймовірний мікс усього. Не знаю, чи це оббивка дає таки запах, чи то якісь системи, чи то що, але в попередніх такого до болю знайомого запаху не було.
Купе-кабінет-спальня
Зала нарад
Компонування те сама, в принципі все то саме, то в ньому я вже багато фотографій не робив.
На цьому з вагонами все, лишилося тепер ще показати трохи іншого і на цьому з цим музеєм закінчувати. Сподіваюся, про це все інше я теж напишу і...
Далі буде...
На жаль, справжніх дореволюційних чи міжвоєнних пасажирських вагонів подібно до того,як я бачив в закордонних музеях на виставці не представлено, проте є 4 вагон-салони різних епох. 2-ва дореволюційних, міжвоєнний та післявоєнний. Усі вони мають довгу історію, використовувалися тими чи іншими видатними діячами свого часу.
Розпочнемо з найстарішого, вагон-салону №70139, збудованого в 1910 році в ще Австро-Угорщині тоді, на заводі Magyar Vagones Gepgyar «Raba»
Вагон будувався на замовлення для тодішнього прем’єр-міністра Столипіна, на ньому ж він приїхав в Київ в 1911 році, коли його вбили. Згодом ним користувалися Брусилов, Троцький, Сталін, різноманітна парт-номенклатура...
Цей та інші вагони під cut-ом...
Подібно до локомотивів в середину вагонів можна зайти та оглянути їхні нутрощі. На відміну від інших музеїв, де кругом таблички за огорожу не заходити і.т.д і.т.п. цей відрізняється в позитивну сторони відвідувач-френдлі оточенням та персоналом, який сам настійливо запрошує та рекомендує зайти та оглянути все ще й в середині. Якщо чесно це було трішки незвично і приємно, бо більше звик у нас до “туда не ходи, сюди не лізь” і.т.п.
Сам вагон обладнаний всім тим, щоб забезпечити максимальну зручність та автономність для своїх пасажирів.
Кухня
Купе для помічників, мабуть
Санвузол для обслуговуючого персоналу.
Санвузол для головного пасажира з повноцінною ванною кімнатою
Є купе-кабінет-спальня для того ж головного пасажира, проте в цьому вагоні я його не сфотографував. Проте ось є кабінет для засідань, проведення нарад тощо
Шкіряні дивани, справді салон...
Наступний трішки свіжіший, вже вітчизняного на той час виготовлення, 1912 року, м. Твер для потреб керівництва залізниці.
До речі, саме в ньому був підписаний акт Злуки в 1918 році а не в виставленому в музеї у Фастові вагоні.
Логіка приміщень подібна - спочатку службові приміщення, а-ля кухня, купе для помічників, санвузол для них, тоді спарене з ванною кімнатою купе головного пасажира, а далі зала для нарад.
Санвузол для персоналу
Купе для персоналу
Ванна кімната, сама ванна в даному вагоні чомусь відсутня
тільки душова?
Проте тут сфотографував купе кабінет
А це вже салон-зала для нарад
Наступний створили в 1939 році в Петербурзі, ним користувався Ворошилов.
Його я чомусь зовні не сфотографував
Знову ж в середині все так само. Хоча тут цікавіше, можна заглянути в щиток цього вагону :)
Купе провідника?
Помічників?
Зала засідань
Об’єднаний санвузол
я от не зрозумію, труби мідні, чи що?
Кухня
І насамкінець, вагон Щербицького, збудований в Петербурзі в 1957 році.
Теж загального вигляду не маю.
Зайшовши в цей вагон ми відчули, що це так, оце вже вагон нашого часу. В ньому стояв неповторний запах вагонів наших сучасних залізниць якийсь неймовірний мікс усього. Не знаю, чи це оббивка дає таки запах, чи то якісь системи, чи то що, але в попередніх такого до болю знайомого запаху не було.
Купе-кабінет-спальня
Зала нарад
Компонування те сама, в принципі все то саме, то в ньому я вже багато фотографій не робив.
На цьому з вагонами все, лишилося тепер ще показати трохи іншого і на цьому з цим музеєм закінчувати. Сподіваюся, про це все інше я теж напишу і...
Далі буде...