Устечко
Устечко - село в Заліщицькому районі на Тернопільщині, яке розкинулось на мальовничих берегах Дністра поблизу місця впадіння в нього річки Джурин. Власне, звідси і походить назва села. Поселення є достатньо давнім - вперше згадується у 1414 році під назвою Устє. У 1661 році Устечко отримує міські права. Оскільки в цьому місці з давніх часів була переправа через Дністер, то місцеве населення надавало подорожнім місця для нічлігу, було чимало шинків. Тим же подорожнім продавались вироби з глини і деревне вугілля, які вироблялись в Устечку.
У 1694 році війська коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського, який двома роками раніше звів фортецю Окопи Святої Трійці, під Устечком розгромили татарські війська.
До ХХ століття село вважалось вельми заможнім, а проживало тут три громади - українці, поляки і юдеї. Найбільш переломним моментом в історії Устечка стала Друга світова війна, коли згоріла половина села, від юдейської громади не залишилось і сліду, а чи не єдиною згадкою про поляків є покинутий костел. Та й взагалі зараз від булої слави практично нічого не залишилось - корчми зникли, гончарський промисел забутий, деревне вугілля давно не виробляється, а місцеве населення постійно їздить на заробітки у всі можливі куточки Європи.
Свого часу Дністер давав можливість селу заробляти, зараз же періодично приносить шкоду пагубними повенями, найбільші з яких трапились у 1941, 1969 та 2008 роках, коли значну частину Устечка було затоплено.
На сьогоднішній день в селі збереглось два храми - діюча мурована церква святої Параскеви П'ятниці 1881 року побудови і покинутий римо-католицький костел. На останньому зупинимось трохи детальніше.
Початково римо-католики належали до парафії в сусідньому Червоногруді, а у 1876 році на кошти місцевих прихожан, а також виділені гроші власника Червоногруда Каліста Понінського, зводиться костел в Устечку, який належав до парафії в Червоногруді.
Храм освятили під титулом Воздвиження Чесного Хреста. У 1923 році Устечко отримало незалежну парафію.
В роки Другої світової війни костел постраждав, про що навіть зараз говорять сліди від куль на його стінах.
По закінченню війни поляки покинули Устечко, а храм було закрито. З утворенням колгоспу в його приміщенні влаштували комору, а в часи незалежності костел взагалі стоїть повністю покинутим.
На жаль, сьогодні інтр'єри храму дуже занедбані.
Початково костел мав три вівтарі - головний і два бічних.
Залишки бічного вівтаря:
Частково зберігся оригінальний стінопис, проте чим далі, тим більше швидше він знищується.
В деяких місцях частина штукатурки вже осипалась, а дах підпирають ледве живі додаткові опори.
А в одному з кутків з плином часу та за відсутності догляду частина даху таки здалась і була зруйнована під тиском природи.
Слід в стіні на місці влучання снаряду:
До побудови нового мосту через Дністер дорога пролягала безпосередньо через село, а переїзд на протилежний берег річки здійснювався через міст, який було зведено у 1931 році. Це була залізно-кована арочна конструкція з настилом бруківки в якості дороги.
Вперше міст було підірвано у 1939 році польськими військовими, які відступали до Румунії під тиском Червоної Армії. На вцілілих опорах радянська вдала побудувала дерев'яний міст, проте повінь у 1941 році його знесла, а при відступі радянська авіація ще раз знищила відновлений міст.
Після війни споруду вже вкотре відновили, проте до якості довоєнних робіт там було дуже далеко. В результаті чого в середині 1970-х років міст перебував в аварійному стані і його було закрито, а у 1980 році під час льодоходу споруду було остаточно знищено, і зараз про міст нагадують лише опори, що визирають з вод Дністра.
Залишки старої дороги:
Види на Дністер поблизу старого мосту:
У 1978 році було зведено новий залізо-бетонний міст, який вважається одним з найвищих в Україні, а мешканці Устечка взагалі впевнені, що він найвищий в Європі.
Саме висота мосту дозволила йому бути одним з небагатьох діючих під час жахливих повеней на Дністрі у 2008 році.
Міст справді виглядає вражаюче, а ще приємно, що він доволі гармонійно вписується в місцевий пейзаж.
І на завершення покажу кілька навколишніх краєвидів.
Вид з мосту. На жаль, на ходу з вікна машини вийшло не дуже вдало.
