останні дні помітила за собою хєрню ( Read more... )

Четвер. 21 березня ( Read more... )

Прийшла з тренування. Сильно мазала тятивою по руці. Думала, що буде звичайний синяк, як завжди. Трохи закатав сорочку, побачила величеньку гематому посередині передпліччя. Ну ладно, думаю, закатала назад. Приїхала з дачі, зняла сорочку.....на плечі кривавий синячище, жахливе страхіття, добре що мама на дачі, бо вбила б мене на місці. Буде мені лук ( Read more... )

Тільки но з Fleur. Такий спокійний, душевний, сумно-веселий, благодійний, камерний концерт. Отут вже ридати можна весь концерт. Ці дамочки кого хочеш доведуть. Оля вийшла заміж в січні, це так мило. А Лєна нервувала так, наче це її перший концерт, хоча вони казали що в них була довга перерва. Але молодці, молодці. І ця дуель скрипальки з басистом ( Read more... )

Я застрягла у часовому континіумі. Гостре відчуття того, що не в той час і не в тому місці вбиває усілякі бажання щось робити тут і тепер. Мене завжди тягнуло на північ. Напевно, оточуючі мене люди це помітили. Північ...що може бути прекрасніше. Але в мене якась своя Північ. Я в ній і застрягла. Якийсь свій збірний образ. З картинок, музики, фраз ( Read more... )

Так, я обіцяла щось написати про Книжковий Арсенал...

( Read more... )

все бай BrainFirst ( Read more... )

Они жили под Nirvana, любили под Сплин и умирали под Joy Division.
Оборванные конверты. Кассета "Nirvana Unplugged" в дальнем углу шкафа.
Уйду в музыкальную школу работать протиральщицей роялей.
Разочарование по мне.
Ты интригантка.
Нетронутые сигареты на балконе. Чашку с чаем держишь как будто это стакан портвейна.
Станція "Вокзальна". Шановні ( Read more... )

Реально дивно.
Коли влітку (сезон, у який, в принципі, мало чого супер пупер цікавого відбувається, за виключенням одного або пари вояжів) знаходиш що писати щодня. Якось і не ліньки, і пишеш все що можна, і воно навіть цікаво виходить.

Настає осінь/зима і все.
От реально. Наче все знецінюється. Все, що с тобою відбувається. Ну йдуть у нас модулі ( Read more... )

Завтра на два на апеляцію. Або пан, або пропав. Дадуть мені ті 6 баллів чи не дадуть. Зарахують - хвала мені, бо тоді я випереджу десять людей у списку в Шеві. Не зарахують - ну й дебіли, все одно на бюджет в мене є шанси, причому гарні, а на контракт я в будь-якому випадку поступлю. З’явилося велике бажання вчитися в Могилянці. Якщо б я обирала ( Read more... )