Сантьяго-де-Компостела (Santiago de Compostela). Собор
Сьогодні до вашої уваги майже завершення :) розповіді про Сантьяго-де-Компостелу, у якій я представляю собор (за винятком Портику Слави, про який йшлося у минулому пості).
В кінці X ст. Сантьяго-де-Компостела був завойований відомим арабським полководцем Хаджибом Альманзором.
«Задача его жизни и цель его честолюбия - довершить завоевание Испании. В течение сво его долгого правления он ежегодно шел войной от границ Галисии до границ Каталонии. Перед его победоносным оружием пали крепости, воздвигнутые христианами в бассейне Дуро. Он вступил в Леон, столицу Астурии, и в Барселону, оплот Франкской марки. Галисия, которая не знала набегов с середины VIII в., также была опустошена. Как бы желая довершить унижение, Альманзор взял и сжег Сантьяго-да-Компостелла, наиболее почитаемое святилище Испании, нечто вроде ее религиозной и национальной столицы. До самой смерти (1002) Альманзор знал только победы…
В этом последнем усилии мусульмане истощили свою энергию. Христиане, отброшенные к своим первым позициям, после смерти завоевателя снова начали наступательное движение, которое уже более не останавливалось». Лависс Э., Рамбо А. «Эпоха крестовых походов».
Хаджиб Альманзор звелів розорити місто, зняти дзвони з Компостельського собору, перелив їх у лампи для мечеті в Кордобі, але саму гробницю апостола Якова араби не зруйнували. В кінці XI ст. король Альфонсо VI наказав на місці зруйнованого маврами храму звелів побудувати новий величний собор. Будова тривала протягом 1060-1211 років, що надало Компостельському собору святого Якова романських і готичних рис. Минали часи, минала і архітектурна мода. Відтак вже в ранньому Новому часі собор зазнав суттєвої перебудови в стилі бароко.
Фото з вікіпедії.
У собору аж чотири фасади і всі вони різні. Найкрасивіший з численними дрібними деталями - Центральний фасад. Це один з найкращих барокових фасадів у світі. Зображення його можна споглядати на монетах 1, 2, 5 іспанських євроцентів.Західний фасад прикрашений бельведерами, балюстрадами і рельєфами. При першому погляді на фасад відчувається наближеність до французьких готичних храмів, все ж декор витриманий в стилі чуррігереско.
Цей фасад, відомий ще й як фасад Обрадойро, споруджений в1738-1747 місцевим архітектором Фернандо де Касас Ново (Fernando de Casas Novoa) в стилі бароко. Причиною його появи стала необхідність захисту середньовічного порталу (Портику Слави) від руйнівного впливу природних факторів. Архітектор постарався максимально зберегти придбання споруди від попередніх періодів: нижні яруси веж (романський період); сходи в храм з площі (архітектор Хінес Мартінес, XVII в.); а верхівка правої вежі (дзвіниці) при новому будівництві була скопійована і повторена на лівій.
В центрі фасаду - фігура святого Якова Старшого. Трохи нижче розміщені фігури двох учнів Апостола:. Свв.. Атанасіо і Теодоро. Усі одягнені як паломники.
Фото з вікіпедії.
Між ангелами та хмарами між урною (що представляє знайдену гробницю) та зіркою (що представляє вогні, які і бачив відлюдник Пелагій).На вежі праворуч зображена Марія Саломея, мати святого Якова, а на вежі зліва зображений його батько Заведей . На балюстраді з лівого боку зображені свв. Сусанна та святий Іван Богослов, а на правому - свв. Варвара та Яків Менший.
Деякі елементи декору західного фасаду. Фото із-за грат. No pasaran! :)
На південній стороні собору два входи і обидва романські.
Південний фасад, який ще називають Пратеріас / Praterías був побудований між 1103 та 1117 рр., а елементи з інших частин собору були додані в наступні роки. В тимпані лівого порталу зображена сцена спокус Ісуса в пустелі. Правий люнет ілюструє сцену «Поклоніння волхвів»
На фризі безліч скульптур, але їх оригінальне розташування невідомо, оскільки в XVIII в. сюди перенесли статуї з зруйнованого порталу, що виходив на площу Асабачерія.
Серед різноманітних персонажів зустрічаються дуже несподівані, наприклад, напіводягнена жінка з черепом у руках, швидше за все Марія Магдалина. Або ж Ева.
Униу ліворуч ангел з трубою, що сповіщає про початок Страшного Суду.
Східний фасад Собору (Кінтана) створений в XVII ст. архітектором Хосе Пенья де Торо (José de la Peña de Toro) з ініціативи каноніка Хосе Вега-і-Вердуго (José Vega y Verdugo), найбільш активного прихильника поновлення Собору в стилі бароко.
На цій стороні три входи в храм: два з Кінтани Муортос і один з Кінтани Вівос. Головний вхід або Святі Врата (Puerta Santa) зазвичай закриті ѓратами і використовуються тільки в т.зв. «Святі Ювійлейні роки», тобто в ті роки , коли день Сантьяго (25 липня) припадав на неділю. Привілей Святого року був дарований папою Олександром III в XII ст. Останній раз Святий рік був в 2010 р., він зібрав рекордну кількість паломників - 272 703 чоловік. Наступний Ювілейний рік вже зовсім скоро - 2021. Підготовка до нього, як бачите, йде повним ходом :).
Навколо порталу східного фасаду розміщено 24 рельєфів апостолів і пророків, які були створені генієм романського стилю - майстром Матео (див. попередній пост про Портик Слави).
Колись ці рельєфи прикрашали хори собору. Проте, коли в XVII ст. в собор зазнав реконструкцій, тоді кам’яний хор замінили на дерев’яний, а згодом і дерев’яний прибрали з собору й нині він знаходиться в монастирі-музеї Сан Мартін Пінаріо, про який я розповідав в іншому пості - https://taras-palkov.livejournal.com/37778.html. Первісний кам’яний хор я теж покажу, тільки нижче, бо нині він зберігається в музеї собору.
В нішах над входом барокові скульптури апостола Якова та йго двох учнів.
Через головні двері потрапляєш в маленький дворик, в глибині якого знаходяться Святі врата, а з в апсиду собору. Святі Двері відкриваються 31 грудня, напередодні настання Святого року.
Другий вхід на цьому фасаді іменується Королівською Брамою (Puerta Real), бо через них потрапляли в собор лише іспанські монархи. Не дивно, що вхід до Пуерта Реаль прикрашає королівський герб.
Фото з вікіпедії.
Північний фасад Собору (Асабачеріа) відноситься до XVIII в. Століттям раніше (XVII ст.) пожежа зруйнувала первісний північний портал романського періоду. Збережені деталі були перенесені на портал Платеріас (portada de Platerías). Будівництво нового фасад було здійснене архітектором Лукас Ферро Каавейро (Lucas Ferro Caaveiro) за керівництва роботами академіком Вентурою Родрігесом (Ventura Rodríguez). Тому фасад поєднує в собі риси двох стилів: бароко і неокласики.
Фото з вікіпедії.
Зайдемо тепер всередину собору. Потрапити туди, як я вже писав, можна через південні двері. І притому Вас можуть ретельно перевіряти. Не виключена можливість терактів…
Всередині, в значній мірі, збережений романський стиль. Але оцінити його складно, бо майже все в риштуваннях. Богослужінь поки немає…
Тому частково скористаюсь фото з вікіпедії.
Собор довжиною 97 м і висотою 22 м. Це найбільша романська церква в Іспанії та одна з найбільших романських церков Європи.
Величезний балдахін в пресвітерії з розкішною прикрашеною статуєю святого Якова з ХІІІ ст.
На плечі св. Якова накинута пелерина з золота і срібла. До постаменту ведуть двоє сходів. Паломники можуть цілувати мантію святого через вузький прохід позаду вівтаря, як це двічі зробив папа римський Іван-Павло ІІ, як звичайнісінький паломник, у листопаді 1982 р. та серпні 1989 р.
У листопаді 2010 р. в компостельському соборі молився також папа Бенедикт XVI.
В соборі є деамбулаторій, який дозволяє паломникам обійти навколо головного вівтаря й статуї св. Якова, роздивитися ангеликів.
І головне (хоч паломники-туристи здебільшого цього не роблять,) спустися в крипту, де зберігаються мощі Апостола Якова Старшого (Заведеєвого) і двох його учнів, вже згаданих вище - Атанасія і Теодора.
Мощі Святого Якова спочивають у срібній раці. У 1589 вони були заховані від англійської «анти-Армади», та так ретельно, що потім відшукати їх не вдалося. Мощі були виявлені лише в січні 1879; через п'ять років їх справжність підтвердив сам папа Лев XIII. Хоч стосовно автентичності мощей до сих пір залишаються сумніви. Навіть якщо святий Яків Великий не проповідував християнства в Іспанії, його тіло, можливо, було привезено до Компостели пізніше. Але це лише здогадки, як було насправді ніхто тепер не скаже. А мощі, в майбутньому можуть бути ретельно досліджені й можуть зроблені відповідні висновки.
Головне не писати неправди, як це зробив один із дописувачів (і то дуже впевнено) на популярному для паломників шляху в Сантьяго-де-Комп. сайті -
https://www.caminodesantiago.me/community/threads/the-relics-of-sant-iago.30614/)
Ось дослівно що він пише. Перепрошую за поганий гул-переклад, але суть зрозуміла:
Я почав досліджувати мощі святого Джеймса в 2008 році і з тих пір зібрав ряд звітів місць, в яких стверджується, що є мощі святого Якова Великого.
У Франції було 3 тіла (автентична реліквія в Тулузі) і одне в Іспанії (Сантьяго),
9 голів у Франції та численні кінцівки.
1 голова в Єрусалимі (його все ще є в церкві святого Якова Меншого)
5 голів в Італії (2 у Венеції, 1 у Валенсії, 1 в Амальфі, 1 в Артуа)
У церкві апостолів у Римі збереглися фрагмент його череп і трохи крові.
Кістки, руки та руки є на Сицилії, на острові Капрі, у Павії, у Баварії, у Льєжі та Кельні та пальцем у Сеговії та Бургосі.
У Торчелло поблизу Венеції було збережено руку, яка була передана приблизно до VI століття, і передана Генріху В.
Його вдова Матильда відійшла лівою рукою до Англії, де вона стала головною реліквією в абатстві Редінг і створила багато чудес. Аббатство було знищено Генріхом V111 у 1538 р. Під час розпуску монастирів, а реліквія зникла.
(У 1786 р. Робітники, копаючи в Аббатстві Готові, знайшли старий залізний комод, який містив муміфіковану руку, яку, як вважають деякі, є реліквією святого Якова. Зараз він знаходиться у скляній шафі в церкві Святого Петра, Марлоу.) Загалом з 6 століття , було 4 тіла, 15 голів, 2 місця з частинами черепа, численними кінцівками та кістками пальця.
От, як легко розвінчується «міф мощей», тільки ж це ж треба бути таким дурним паломником, що вирушати з Тулузи, побачивши тіло св. Якова та йти собі далі одним із відомих шляхів до Сантьяго-де-Компостели, для щоб побачити ще одне тіло апостола! :)).
Насправді відомо лише про одне тіло апостола Якова-старшого і воно, за визнанням католицької і, мабуть, православної церкви знаходиться в Галісії. Також вірмени в Єрусалимі стверджують, що у них знаходиться голова апостола Якова. І це все… якщо не рахувати випадків невеликих часточок тіла апостола (швидше за все підробок). Але ж як легко увести в оману людей, які озброєні інтернетом і дуже розумні й прогресивні порівняно з середньовічними невігласами :). Почитайте лише коментарі в посиланні.
Одним з найяскравіших див собору є кадило «ботафумейро».
Фото з вікіпедії.
Понад 700 років його використовують в соборі. Це найбільше кадило в світі. Вміщує в себе 40 кг ладану і вугілля. Оскільки вага його становить 80 кг, щоб його розгойдати, задіють вісім служителів. Можете собі уявити, які клуби диму виходять від нього! Воно повинно було перебити запах немитих паломників, які представляли собою не одну тисячу чоловік. Середньовічне ботафумейро, виготовлене на кошти Людовика XI, було срібним та вражало паломників надлишковим декором. У 1809 його викрали та переплавили солдати Наполеона. Нинішнє кадило виготовлено місцевими умільцями в 1851 р. зі сплаву латуні та бронзи; воно вкрите шаром срібла.
По неділях під час урочистої служби в соборі повідомляють про нові паломників: Звичайно, згадують не по іменах - занадто довго це тривало тривало б... Так що священик під час меси згадує кількість людей в кожній групі яка прийшла, їх батьківщину і місце старту.
7 травня 2004 р. було оголошено, що капітул собору Сантьяго-де-Компостела вирішив прибрати статую Якова-Мавробойця (скульптор Хосе Гамбіно, XVIII ст.) з приміщення храму і замінити її на зображення святого в образі паломника, оскільки зображення убитих маврів в тюрбанах можуть викликати обурення мусульман, які теж відвідують храм, який є пам'ятником архітектури. Ніби поки, незважаючи на повідомлення деяких російських сайтів, статую цю не прибрали, а лише прикрасили її підніжжя квітами (як це видно на фото), щоб замаскувати вражених мусульман.
Але як воно буде після ремонту не відомо, але швидше за все цієї скульптури в храмі ми вже не побачимо… Принаймні, я її в соборі не бачив.
Пригадую собі як в останній поїздці до Італії в аеропорту Рим-Фюмічіно я зайшов до кімнати молитви й побачив там лише килимки і книгу Корану… Тож фактично кімнати молитви для християн (у цьому, як кажуть, оплоті католицизму) попросту немає! А бажаючі туди зайти і помолитися християни (сам бачив, в т.ч. монахинь), були!!!
З собору можна через перехід потрапити в церкву 13 ст. т.зв. Кортичела.
Ось вона на загальній схемі собору позначена на рукавом лівого трансепту. Заодно можна познаймитися з загальною структурою собору.
Церква Кортічела повністю зберегла романський стиль і окраса її вхідний портал з рельєфом в тимпані на тему Богоявлення.
Ще два фото скульптур з собору. Марії Саломеї і, можливо, апостола Якова Старшого. А може Молодшого?
Далі буде :)