Візит до села цього року був напрочуд спокійний. Протягом трьох тижнів було стійке відчуття, що все йде «за вселенським задумом». Саме зараз я, як ніколи, відчула запах рідного місця, давно забутого з дитинства й юності. Оксамитові хмари і пахуча земля. Як же вона пахне! Чому я ніколи не прислухалась до цього аромату! Хочу забрати його з собою ( Read more... )

У село їхати не хотілося жуть. Проте перші враження від місцевості, де не була вже 2 роки, вкрай приємні. Ми з’явилися вже у новому амплуа «мама-доця», тому основну цікавість викликала не я, а звичайно ж Єва. Слінгодєть сприймався місцевими жителями як належне, що не могло не дивувати, особливо мене, зацьковану міською громадською думкою. Таке ( Read more... )