Стою в неділю поруч із ст.м. Університет, чекаю своїх. Усі навколо святкові, усміхнені. Хто вербу купує, хто заходить-виходить до Ботсаду (там саме цвіте магнолієвий сад, краса неймовірна ( Read more... )

три консьєржки із чотирьох уже привітні, вітаються, питають як справи і як життя, що нового, без буркотіння відчиняють під"їзд уночі, коли приходжу пізно. просять купити кефірчику для них, коли виходжу в магазин. дружною командою (про яку жодна з них так і не здогадується) дізнаЮться для мене, які квартири у будинку здаються, з яких виїхали чи в ( Read more... )

( Read more... )

нарешті я дійшла до офтальмологів. а то шось взагалі стала зле бачити. для мене зле - це, скажімо, коли не відрізняю маршрутку 18 і 6, або коли у метро не бачу години на помаранчевому табло. ну, то таке.. але перевіритись таки надумала ( Read more... )