про молодість
Стою в неділю поруч із ст.м. Університет, чекаю своїх. Усі навколо святкові, усміхнені. Хто вербу купує, хто заходить-виходить до Ботсаду (там саме цвіте магнолієвий сад, краса неймовірна).
Повз мене проходить "пара" - молода дівчина і її старенький дідусь, якого вона веде під руку. Дідусь - інтелігентного вигляду, років під 90, із сивою красивою чуприною, у святковій білосніжній сорочці. Онука його - скромна симпатична дівчина, веде дідуся і з ним розмовляє. Проходять повз мене.
З розмови стає зрозуміло - ідуть комусь купувати квіти.
Онука: - А давай нарциссов купим? Они как раз свежие, хорошие.
Дідусь: - И правда, давай возьмем.
Проходять повз мене і зникають з поля зору. Через 5 хвилин повертаються, зупиняються.
Онука: - Я тут подумала, а может, купим еще цветов и Н. (називає жіноче ім"я)
Дідусь: - Да-да, было бы неплохо, давай купим букет. Только взять нужно не нарциссы. Ведь нельзя двум женщинам дарить одинаковые букеты. Иначе был бы я помоложе - получил бы по роже)
Обоє сміються, настрій чудовий, і ніякі 90 не перепона)
Повз мене проходить "пара" - молода дівчина і її старенький дідусь, якого вона веде під руку. Дідусь - інтелігентного вигляду, років під 90, із сивою красивою чуприною, у святковій білосніжній сорочці. Онука його - скромна симпатична дівчина, веде дідуся і з ним розмовляє. Проходять повз мене.
З розмови стає зрозуміло - ідуть комусь купувати квіти.
Онука: - А давай нарциссов купим? Они как раз свежие, хорошие.
Дідусь: - И правда, давай возьмем.
Проходять повз мене і зникають з поля зору. Через 5 хвилин повертаються, зупиняються.
Онука: - Я тут подумала, а может, купим еще цветов и Н. (називає жіноче ім"я)
Дідусь: - Да-да, было бы неплохо, давай купим букет. Только взять нужно не нарциссы. Ведь нельзя двум женщинам дарить одинаковые букеты. Иначе был бы я помоложе - получил бы по роже)
Обоє сміються, настрій чудовий, і ніякі 90 не перепона)