здається, я забагато себе присвячую цьому місту. місту, яке встигла вже трохи полюбити, але яке навряд чи любить мене. у окремі миті мучить навіть сумління, що десь там мій рідний і бруківчастий, потрісканими тротуарами і балконами, що падають, базарний і натурально напівтуристично-елегантний-напівгопниківський.. Львів. так, він такий, а ви який
(
Read more... )