щодня плачу. від новин (Боже, скільки смертей!), від особистих  дурниць, від музики...
вже по місту на роликах їздимо трошки. я боюся, але нічо, страх треба долати.
вчора так спішила на роботу, що заділа сходинку і пролетіла, забивши праве коліно. вві сні вдається літати без травм=)
Маленький Принц - геніальний твір. енний раз перечитую.

Скільки разів було так, що мої мрії-бажання здійснювалися, часто - миттєво. Але я не знала, ЩО з цим робити!))) Це ніби гра "спрогнозуй наступну мить", про яку розповідала бабуся: "...я дивлюся йому в потилицю і думаю: "зараз озирнеться і підійде познайомитися" - так і зробив..."

І от уявіть ситуацію. Один знайомий малював собі образ ідеальної ( Read more... )

Записалася на курси англійської "Michael Gott International", спаймала культурний шок. По-перше, коли мене спитали, який сьогодні день і число, я забула реально дату! У мене всі дні так змішалися через кінець навчального року і від*їзд сестри, що помічаю лише ранок-день-вечір... Але моя англійська таки жахлива. І коли з тобою американці говорять, ( Read more... )

У такі незмислені дні
викликаю в душі дощ.
І тоді світ не так болить,
а приваблює трошки хоч,
Хоч на ці кількасот хвилин,
на півдня сподівань і мрій,
а тоді вже - мовчання в стіл,
неписання ні проз, ні рим.
Щоб раптово колись - привіт!-
обудитись від яво-снів
і побачити світ новий
без оцих незмислених днів.