Тільки приїхала до Львова, а вже за день встигла побувати на Кульпарківській, проїхатись в тролейбусі, вчасно прийти на улюблену роботу, забути кота на балконі на сім годин, змінити кілька настроїв (хоча то звично :)), зрозуміти і втратити нитку сенсу життя, виконати обіцянку без запізнень та коригувань (ну так завжди стараюсь, але ж). А головне, ( Read more... )

Трошки сімейних діалогів по поверненні до Львова ( Read more... )

Чоловік в хаті - це безцінно. Навіть маленький і часом вередливий до вставання волосся дибки. Він завжди чесно скаже, що ти добре вдягнута, а от зі зачіскою щось не то, не дасть розслабитись і відлиняти від трудоднів біля плити (ну ок, я це люблю :)), скаже, що господарські запаси пора поповнювати, вкаже на халтурно витерту пилюку, міцно-міцно ( Read more... )

Кажуть, що кожну людину в житті ми зустрічаємо для того, аби чогось від неї навчитись і (або) чомусь навчити її. А ще кажуть, що діти самі обирають батьків. Є й протилежна теза - батьків не обирають - але мені вона не дуже імпонує ( Read more... )

Зранечку тепло було, як на мене, якась гаряча видалась в мене осінь. От я і вирядилась в шорти, під "літньою" курткою - тоненька кофтинка, щаслива вся така (ну, з  одного боку портфель малого гріє і капюшон натягнула, аби доспати по дорозі :)))). А от ввечері все стало по-львівськи. Холодно, що капець, портфель вже не допомагає. Малий закутаний, як ( Read more... )

Дзвінок ( Read more... )