Про чоловіків

[soncevirr]

Зранечку тепло було, як на мене, якась гаряча видалась в мене осінь. От я і вирядилась в шорти, під "літньою" курткою - тоненька кофтинка, щаслива вся така (ну, з  одного боку портфель малого гріє і капюшон натягнула, аби доспати по дорозі :)))). А от ввечері все стало по-львівськи. Холодно, що капець, портфель вже не допомагає. Малий закутаний, як має бути, в рукавичках, я - без, щєгаляю. І тут він мені каже:

- Мам, а тобі в руки холодно?
- Та холодно.
- То давай я тебе отак візьму за руку (і накриває своєю долонькою мою). Щоб тобі тепліше було.
- О, дякую, ти такий турботливий, мужчина.
- Не кажи мені так ніколи! (типу компліментів)
- О! І командуєш так само :D :D :D

І щоб ми без чоловіків робили :)?