Jun 24, 2012 13:18
Він з’явився у квітнику біля призьби, став у високу стійку й непорушно спостерігав за нашою суєтою, як ми бігали одне по одного й показували на нього пальцем, крутили головами де, та оно, оно!
Один він нічому не дивувався, ніби глядач довгого серіалу, який давно знає усіх дійових осіб, дарма що їм його не видно. Утік аж тоді, коли ми почали сунути йому під носа молоко в кришці. Витік під призьбу, як вода.
Казали, у прапрадіда Давида на пасіці жив на службі великий товстий вуж - відганяв хвостом курей.
село,
картинки