Сьогодні зранку я подумав, тобто на добрі чверть години розгубився ( Read more... )

"... Річ-бо не в тому, де ти є, а в тому, що ти сама. Хоч, звісно, так ти маєш задосить часу думати, поліпшувати свої манери, вигострювати мову. Та іноді я ловлю себе на думці, що радо віддала б і дотепність, і вміння зробити гарний реверанс за те,щоб хтось приїхав до мене погостювати на кінець тижня та й лишився б років на тридцять."

" Коли людині сімнадцять років, вона знає все. Та коли вона й у двадцять сім знає все, то їй так і залишилося сімнадцять. "

P.S. Фантастично тепла та емоційно наповнена книга. Глибока та яскрава. Я знову іду задом на перед,озираючись на дитинство