Еміль Чоран. "Допінґ духу" (витримки з його книг)

Aug 10, 2013 00:15

Сьогодні зранку я подумав, тобто на добрі чверть години розгубився...

Від захоплення, як і від заздрості, в людей горять очі. Як розрізнити?

Нудьга дозволяє засвоїти набагато більше, аніж робота, бо зусилля - смертний ворог роздумів.

Ох уже ці моменти, коли досить спогаду чи навіть чогось меншого, що б вислизнути зі світу.

Бути схожим на бігуна, який раптово зупинився у найвідповідальнішу мить перегонів, що б замислитись - а навіщо це все? Міркувати - це зізнатися в тому, що ти захекався.

Перше, про що розповів друг, якого я не бачив уже декілька років: він довго збирав запаси різноманітних отрут, але так і не наклав на себе руки, бо не зміг вибрати...

Я однаково нещасний і в радості, і в горі. То чому ж я так часто віддаю перевагу першому?

Глибину пристрасті можна виміряти силою та тривалістю приземлених почуттів, які в ній криються.

Здихатися життя - означає втратити щастя насміхатися з нього.
Це єдина нормальна відповідь тим, хто висловлює бажання з усім покінчити раз і назавжди.

Нічого не здійснити й померти від перевтоми

Віра в Бога звільняє від необхідності вірити в щось інше - безцінна перевага

книги

Previous post Next post
Up