ВЕЛИКий допис
Оскільки у нас сніг не іде, велосезон - цілий рік!
З палючим відчуттям у попі, що зимові канікули закінчуються (19.02 - китайський Новий рік, семестр почався 24.02), я вирішила, що треба поїхати ВСЮДИ. Тому люто накатане за лютий місяць:
17.02 永和水庫 (Yong He reservoir) 55 km
Іноді я не дуже уважно дивлюся на карту і потрапляю в ось такі якісь місця. Добре, що в мене не шосейник...
(фінансово це, звісно, ще краще, але це інша тема)
Але зазвичай я, все-таки, по дорогах і з GPSом, бо коли гублюся, дуже панікую (крім випадків, коли я гублюся навмисне)
Завеликого Будди не буває!
Якщо їздити на південь в гори, можна начіпляти у волосся квіточок і позбирати мандаринок із придорожніх плантацій (о-о-о, про це буде окремий допис!)
21.02 花園瀑布 (Garden waterfall) 66 km
Чим вище підіймаєшся, тим важче дихати: не тільки тому, що їхати важко, а ще тому, що краса така - аж подих перехоплює.
Це поки що, по-моєму, найвища точка, на яку я заїжджала, десь 500м.
Потім треба було все-таки спішуватися і дертися вгору по стежинках, по сходах і між бамбуків.
І, нарешті, водоспад!
Пробувала сама себе на його фоні сфотографувати, але не встигала долізти з каменя на камінь. Треба знайти ще когось велосипедного...
І ось такий чудовий вигляд звідти відкривається:
Але я туди мабуть більш ніколи не поїду, ось чому:
Назад було, звісно, класно, педалі взагалі майже не треба було крутити, але ще раз у таку гірку... Хіба що в інше місце.
23.02 內灣 (Neiwan) 56 km
Як тільки я туди доїхала, майже одразу пішов дощ, тому сильно не погуляла... На карті пишуть, що там є "Riverside Park", 花園 ("квітковий сад") , "ecological zones" (!) ,"Comic Museum" і загалом видно багато лісу. Поїдемо якось ще раз із Йоганною!
27.02 台中縣 (Taichung county) ~110km + 66km
Найдовший "заїзд", який я поки робила. За перший день сумарно вийшло ~110 км... За другий менше, але у мене сів телефон, тому не записалося.
У нас тоді був якийсь додатковий випадковий вихідний у п’ятницю, і у мене в четвер звечора з’явилася така дика думка. Я її спершу відкинула, але потім зранку наступного дня подумала "Якщо не сьогодні, то коли?", закинула намет на багажник і поїхала вздовж берега...
Погода видалася поблажлива, було навіть +18, дуже комфортно для велосипеда, але я все одно якимось чином умудрилася спалити плечі! По-моєму, по дорозі назад вийшло сонце, але я не звернула увагу...
高美濕地 (Gao Mei wetlands)
Вони не дуже wet, тому що цієї зими в Тайвані була посуха, навіть у резервуарах води почало не стачати. На півночі у великому резервуарі, який постачає ледве не весь Тайпей, усього 25% повної ємкості. Уряду навіть довелося урізати водопостачання спершу на "другорядні" витрати - для усіляких компаній на виробництво, басейни, мийки машин і т.п., а потім і на побут, в домівки людям
Доволі зачуханий пляжик, але нам у лютому багато і не треба, чесне слово!
Чисто відпочити і насолодитися вихідними...
...і поїхати додому.
Їхати назад було неймовірно важко. Я потім повернулася додому і одразу ж погуглила "winds around the world", ну і ось:
Туди я ~85км проїхала за 4 год 20 хв --> середня швидкість ~20 км/год, і це я ще зупинялася фотографії робити. Нормально, як на мій недорогий і нелегкий велосипед (повз мене пролітали вуглепластикові шосейники мабуть з удвічі більшою швидкістю...)
А назад ~65 км за приблизно той самий час - 4 год! Вітер в обличчя безперестанку, то слабше, то сильніше, але ні разу не втих. Я думала у мене там дах поїде... Побито два рекорди за одну подорож: найбільша відстань в один бік, і найменша швидкість в інший. Назад я ще їхала без карти, тому що ж телефон сів, тому під кінець уже панікувала, бо думала, а раптом не впізнаю поворот і поїду далі на північ...
Як підсумок, я би сказала, що подорож загалом вийшла невдалою, але воно було того варте - не тільки через досвід на наступні рази, а й просто задля самих відчуттів. Навіть спалені плечі і стомлені коліна стали гарним спогадом.
Ось такий був у мене лютий, ~355 км. А в березні почалося навчання, почалися завдання від наукрука (науккера?..), підробітки по вечорах і на вихідних, тому накатаного дуже мало. Пізніше також викладу.
З палючим відчуттям у попі, що зимові канікули закінчуються (19.02 - китайський Новий рік, семестр почався 24.02), я вирішила, що треба поїхати ВСЮДИ. Тому люто накатане за лютий місяць:
17.02 永和水庫 (Yong He reservoir) 55 km
Іноді я не дуже уважно дивлюся на карту і потрапляю в ось такі якісь місця. Добре, що в мене не шосейник...
(фінансово це, звісно, ще краще, але це інша тема)
Але зазвичай я, все-таки, по дорогах і з GPSом, бо коли гублюся, дуже панікую (крім випадків, коли я гублюся навмисне)
Завеликого Будди не буває!
Якщо їздити на південь в гори, можна начіпляти у волосся квіточок і позбирати мандаринок із придорожніх плантацій (о-о-о, про це буде окремий допис!)
21.02 花園瀑布 (Garden waterfall) 66 km
Чим вище підіймаєшся, тим важче дихати: не тільки тому, що їхати важко, а ще тому, що краса така - аж подих перехоплює.
Це поки що, по-моєму, найвища точка, на яку я заїжджала, десь 500м.
Потім треба було все-таки спішуватися і дертися вгору по стежинках, по сходах і між бамбуків.
І, нарешті, водоспад!
Пробувала сама себе на його фоні сфотографувати, але не встигала долізти з каменя на камінь. Треба знайти ще когось велосипедного...
І ось такий чудовий вигляд звідти відкривається:
Але я туди мабуть більш ніколи не поїду, ось чому:
Назад було, звісно, класно, педалі взагалі майже не треба було крутити, але ще раз у таку гірку... Хіба що в інше місце.
23.02 內灣 (Neiwan) 56 km
Як тільки я туди доїхала, майже одразу пішов дощ, тому сильно не погуляла... На карті пишуть, що там є "Riverside Park", 花園 ("квітковий сад") , "ecological zones" (!) ,"Comic Museum" і загалом видно багато лісу. Поїдемо якось ще раз із Йоганною!
27.02 台中縣 (Taichung county) ~110km + 66km
Найдовший "заїзд", який я поки робила. За перший день сумарно вийшло ~110 км... За другий менше, але у мене сів телефон, тому не записалося.
У нас тоді був якийсь додатковий випадковий вихідний у п’ятницю, і у мене в четвер звечора з’явилася така дика думка. Я її спершу відкинула, але потім зранку наступного дня подумала "Якщо не сьогодні, то коли?", закинула намет на багажник і поїхала вздовж берега...
Погода видалася поблажлива, було навіть +18, дуже комфортно для велосипеда, але я все одно якимось чином умудрилася спалити плечі! По-моєму, по дорозі назад вийшло сонце, але я не звернула увагу...
高美濕地 (Gao Mei wetlands)
Вони не дуже wet, тому що цієї зими в Тайвані була посуха, навіть у резервуарах води почало не стачати. На півночі у великому резервуарі, який постачає ледве не весь Тайпей, усього 25% повної ємкості. Уряду навіть довелося урізати водопостачання спершу на "другорядні" витрати - для усіляких компаній на виробництво, басейни, мийки машин і т.п., а потім і на побут, в домівки людям
Доволі зачуханий пляжик, але нам у лютому багато і не треба, чесне слово!
Чисто відпочити і насолодитися вихідними...
...і поїхати додому.
Їхати назад було неймовірно важко. Я потім повернулася додому і одразу ж погуглила "winds around the world", ну і ось:
Туди я ~85км проїхала за 4 год 20 хв --> середня швидкість ~20 км/год, і це я ще зупинялася фотографії робити. Нормально, як на мій недорогий і нелегкий велосипед (повз мене пролітали вуглепластикові шосейники мабуть з удвічі більшою швидкістю...)
А назад ~65 км за приблизно той самий час - 4 год! Вітер в обличчя безперестанку, то слабше, то сильніше, але ні разу не втих. Я думала у мене там дах поїде... Побито два рекорди за одну подорож: найбільша відстань в один бік, і найменша швидкість в інший. Назад я ще їхала без карти, тому що ж телефон сів, тому під кінець уже панікувала, бо думала, а раптом не впізнаю поворот і поїду далі на північ...
Як підсумок, я би сказала, що подорож загалом вийшла невдалою, але воно було того варте - не тільки через досвід на наступні рази, а й просто задля самих відчуттів. Навіть спалені плечі і стомлені коліна стали гарним спогадом.
Ось такий був у мене лютий, ~355 км. А в березні почалося навчання, почалися завдання від наукрука (науккера?..), підробітки по вечорах і на вихідних, тому накатаного дуже мало. Пізніше також викладу.