літо буде спекотним.
vendredi.
я буду частковою.
коли крізь шкіру пробирається твій запах, а волосся всотує ранкове *доброго..*, я вчусь засинати наодинці. літо буде спекотним. зі смаком чорниць і морозива. ранкова роса на траві лоскотатиме пальці босих ніг. часом здаватиметься, що зимно і бракує рукавичок, але то все просто марення від сп’яніння тобою. дощ змиватиме колишні торкання чужинців із пам’яті вуст. коли я зповна насичусь нічним безсонням, все знову стане як раніше, і вітер ніжно цілуватиме долоні, щоб я відчувала твоє *я поруч*.
samedi.
відчинятимеш на ніч вікна.
навстіж.
старі знімки, що пахнуть шоколадом і теплом. кімнатний дим від його цигарок. ковдра, малиновий чай, гаряче вино з корицевим присмаком, п’ять зламаних годинників на стіні проти ліжка, гербери, яблуневий цвіт в пелені блакитної суконки, холодна підлога й відсутність електрики, шепіт. і пісок лине крізь пальці, тече як гра у *вибач*, припорошена січневою завірюхою. кружальця свідомості і щоб ненароком. карамель до кавових ранків. між світом його неприхованості є кілька сходинок із літер *я*, познач абеткою початок і місяць спекотних ночей. усмішки зігріють долоні і вуха. я є.
