Стратегічна помилка
Останнім часом все частіше звучить термін «громадянська війна» щодо подій на сході. Причому, вживають його не тільки агенти російської пропаганди, але й адекватні люди, друзі і колеги. В мене ж цей термін весь час викликав інтуїтивний спротив, хоча, за бажання, нинішні події можна втиснути в те чи інше визначення «громадянської війни». Втім, я вважаю, що цього робити не варто. І ось чому.
По-перше, говорячи так, ми граємо на руку ворогу. Ми повинні розуміти, що пропаганда - це не просто інтерпретація фактів, це - декларація намірів, опис реальності, яку хоче бачити замовник. Не слід полегшувати йому роботу.
По-друге, визначення громадянської війни дуже застаріли. Ми живемо в світі нових технологій та глобальних економік, а досі послуговуємося теоріями позаминулого століття. Те, що відбувається на сході, сучасні військові теоретики називають «гібридною війною». В такій війні задіяні не лише громадяни одної країни, але і міжнародна громада. Її тактики включають не лише тактики класичної війни, але і бойові дії із застосуванням нерегулярних військ - повстанців, кримінальних груп, терористів. Важливими складовими такої війни є економічна, інформаційна та кібервійна.
По-третє, корисним в даному випадку буде знаний в криміналістиці принцип qui prodest. Бойовики «республік» борються за цілі, поставлені їм іншою державою, координуються іншою державою і використовують засоби, надані нею ж (від зброї до інформтехнологій). Без іншої держави наш внутрішній політичний конфлікт ніколи не став би війною.
Тому, шановні бійці та жертви інформаційної війни, будьмо пильні. Ми маємо справу з неоголошеною російсько-українською гібридною війною. І саме її ми повинні виграти.
Що радять сучасні теоретики щодо протидії гібридним тактикам? Таких напрацювань небагато - адже ж поняття відносно нове. Але вони є. Зацікавлені можуть, приміром, почитати роботи Девіда Кілкуллена, який працював в Іраку, Пакистані та Афганістані. Його основна теза досить проста: на гібридні тактики слід відповідати тактиками інтегрованими, які включали би політичні, адміністративні, військові, економічні, психологічні та інформаційні заходи.
Стратегія, яка нам протистоїть, досить складна. Але ми швидко вчимося, щойно розберемося, що до чого. Та й, зрештою, у нас немає вибору. На цій війні місце знайдеться для кожного з нас.
По-перше, говорячи так, ми граємо на руку ворогу. Ми повинні розуміти, що пропаганда - це не просто інтерпретація фактів, це - декларація намірів, опис реальності, яку хоче бачити замовник. Не слід полегшувати йому роботу.
По-друге, визначення громадянської війни дуже застаріли. Ми живемо в світі нових технологій та глобальних економік, а досі послуговуємося теоріями позаминулого століття. Те, що відбувається на сході, сучасні військові теоретики називають «гібридною війною». В такій війні задіяні не лише громадяни одної країни, але і міжнародна громада. Її тактики включають не лише тактики класичної війни, але і бойові дії із застосуванням нерегулярних військ - повстанців, кримінальних груп, терористів. Важливими складовими такої війни є економічна, інформаційна та кібервійна.
По-третє, корисним в даному випадку буде знаний в криміналістиці принцип qui prodest. Бойовики «республік» борються за цілі, поставлені їм іншою державою, координуються іншою державою і використовують засоби, надані нею ж (від зброї до інформтехнологій). Без іншої держави наш внутрішній політичний конфлікт ніколи не став би війною.
Тому, шановні бійці та жертви інформаційної війни, будьмо пильні. Ми маємо справу з неоголошеною російсько-українською гібридною війною. І саме її ми повинні виграти.
Що радять сучасні теоретики щодо протидії гібридним тактикам? Таких напрацювань небагато - адже ж поняття відносно нове. Але вони є. Зацікавлені можуть, приміром, почитати роботи Девіда Кілкуллена, який працював в Іраку, Пакистані та Афганістані. Його основна теза досить проста: на гібридні тактики слід відповідати тактиками інтегрованими, які включали би політичні, адміністративні, військові, економічні, психологічні та інформаційні заходи.
Стратегія, яка нам протистоїть, досить складна. Але ми швидко вчимося, щойно розберемося, що до чого. Та й, зрештою, у нас немає вибору. На цій війні місце знайдеться для кожного з нас.