На третій день друзі Христа прийшли вранці й побачили, що гріб порожній і камінь одвалено. Кожен по-своєму усвідомив нове диво; але навіть вони ледве розуміли, що світ уночі помер. Вони дивилися на перший день нового творіння, з новим небом і новою землею; і в подобі садівника Бог знову ходив садом, по прохолоді не вечора, а ранку.
- Г. К. Честертон. Вічна людина