Проковтнула "Записки
українського самашедшого" одним духом!
Цю книгу обов'язково потрібно було написати!
Це наша історія! Її можуть забути чи перекрутити. Авторка сама пише наприкінці:
"Може, чиїсь волохаті руки спробують видерти цю сторінку.
Але це вже Історія. Не з бромом, а з
помаранчем.
Сторінку можна видерти. Історію - ні".
Багато правильних
(
Read more... )