Ліна Костенко!!!
Проковтнула "Записки
українського самашедшого" одним духом!
Цю книгу обов'язково потрібно було написати!
Це наша історія! Її можуть забути чи перекрутити. Авторка сама пише наприкінці: "Може, чиїсь волохаті руки спробують видерти цю сторінку.
Але це вже Історія. Не з бромом, а з помаранчем.
Сторінку можна видерти. Історію - ні".
Багато правильних спостережень, наприклад: "Шкірою чую, як тотальне жлобство свідомо прищеплюється людям, перетворюючи їх на масу. Масі не треба мистецтва, масі не треба культури - масі треба закласти у підсвідомість, і вона піде у спроектований бік.
Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів".
Цю книгу обов'язково потрібно було написати!
Це наша історія! Її можуть забути чи перекрутити. Авторка сама пише наприкінці: "Може, чиїсь волохаті руки спробують видерти цю сторінку.
Але це вже Історія. Не з бромом, а з помаранчем.
Сторінку можна видерти. Історію - ні".
Багато правильних спостережень, наприклад: "Шкірою чую, як тотальне жлобство свідомо прищеплюється людям, перетворюючи їх на масу. Масі не треба мистецтва, масі не треба культури - масі треба закласти у підсвідомість, і вона піде у спроектований бік.
Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів".