Есе про кохання
Кохання - це граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки, де один з учасників даного процесу (чи то явища) виступає у ролі підмета, а інший - присудка.
При цьому варто наголосити, що вищезгадані учасники є саме підметом і присудком, а не словосполученням, адже у словосполученні є головне і залежне від нього слово, а у коханні можна говорити хіба що про взаємозалежність.
Проте ця одиниця може не обмежуватися лише підметом і присудком, особливо у тому випадку, якщо говорити про ширше за значенням поняття любові. Але інші складові явища зазвичай є другорядними членами, або однорідними підметами і присудками. Хоча для поняття саме кохання останній випадок досить нехарактерний (винятками можуть бути хіба представники культур, для яких властива полігамія).
Якщо розглядати речення не просто як умовне, схематичне зображення кохання, а як зображення життя загалом (але життя неможливе без кохання, тому речення може одночасно виступати «уособленням» і життя, і кохання/ любові), воно, як ви знаєте, може бути як двоскладне, так і односкладне. Якщо у двоскладному поширеному реченні усі члени узгоджені між собою за змістом і граматично, то це і є щастя.
14.02.08.