(no subject)
Буде ранок, і ти не вдержиш - він перевертень, а не птах.
Він тиняється, наче дервіш, у дрімучих своїх світах.
Може взяти або нокаутом, або тихо звести на ню.
Запросивши тебе на каву там чи іще на якусь брехню,
і вливати не грог, не чачу - а таке, що вбиває страх,
і природу твою дівчачу ніби вийняли із нутра…
Мов осердя твоє рубінове заридало потоком вин.
І для нього ти все зробила, ви… піднялися б уже з колін.
Так розніжила і зморила - і ножі в тобі, і моря,
духи пралісу розмарином у лампаді твоїй горять.
Стрепенулась - мов дерев'яна - шхуна серед вселенських вод.
Новоявленим доріаном він зухвало зійшов на борт.
Хай би тільки лишився, я б йому... хай зупиниться - я дійду…
І відхаркуєш його ямбами - наче смертник свою біду,
І стискаєшся, наче вересень у гарячих іще гілках…
Він повернеться… переверне все.
Він перевертень, а не птах.
Він тиняється, наче дервіш, у дрімучих своїх світах.
Може взяти або нокаутом, або тихо звести на ню.
Запросивши тебе на каву там чи іще на якусь брехню,
і вливати не грог, не чачу - а таке, що вбиває страх,
і природу твою дівчачу ніби вийняли із нутра…
Мов осердя твоє рубінове заридало потоком вин.
І для нього ти все зробила, ви… піднялися б уже з колін.
Так розніжила і зморила - і ножі в тобі, і моря,
духи пралісу розмарином у лампаді твоїй горять.
Стрепенулась - мов дерев'яна - шхуна серед вселенських вод.
Новоявленим доріаном він зухвало зійшов на борт.
Хай би тільки лишився, я б йому... хай зупиниться - я дійду…
І відхаркуєш його ямбами - наче смертник свою біду,
І стискаєшся, наче вересень у гарячих іще гілках…
Він повернеться… переверне все.
Він перевертень, а не птах.