Подорож за півземлі. Частина третя: Каділлак
Вихідні якось так закінчилися... Так буває. І з понеділка довелося їхати на роботу.
Вражень безліч.
Тут всі говорять по-американськи. І працюють теє по-американськи.
На роботі можна їсти - жувати і говорити. І це нормально, а хулі...
Нам видали автівку. В Україні я би такою дуже тішився, а тут ми їздимо, як якісь :).
Вона трохи подряпана і там нема центрального замка.
На роботу ми їдемо під «КораЛЛі». На диску є ще музика, але чомусь плеєр читає тільки 2 папки. Правильний плеєр!
А з роботи під радіо.
Як я вже казав - день був повний вражень. Враження такі, що я потарпив в Діснейленд! (фраза не моя, яле я теж так думав). Це як відпустка, тільки навпаки, коли вадпочиваєш не від роботи, а від всього решта.
Під вечір, трохи неочікувано, нк не так, щоб неждано-негадано, просто несподівано, з’явився Mister D. Він нас нагодував, напоїв, а потім сталося щось, в що я зразу і не повірив... Mister D вручив мені ключі від свого Каліллака і я поїхав...
Коли їдеш за кермом автівки, яка ТУТ коштує $50K (не уявляю, скільки в Укр), спочатку почуваєш себе гангстером, який зловив Бога за бороду ]:->. Воно проходить за мить... «It’s just a car!» - каже він. Ні, дядьку, для мене це трохи більше, значно більше... І ти прекрасно це знаєш :)
А ще ми ходимо в спортзал і бігаємо. Зараз норма - 2 милі. А після спортзалу ми гордо, ховаючись за колони, біжимо в ліфт. Але ці янки певно нам заздрять :)!
Так що Оркін тепер спартсмен - третій день не курить, практично не бухає, не бігає по блядях, зате бігає по тредмілу зі швидкістю звуку так, що його аж розмазує від потоку зустрічного повітря! Оркін-мен:
Тут дуже багато їдять. Я теж тут багато їм, тому треба бігати. Тут постійно доливають АйсТі в склянку. Сидиш, п’єш, а вони доливають і доливають... іноді на халяву, а іноді й так, але Ти про це дізнаєшся пізніше :).
а ще я заплював соусом свою моднячу сорочку і зараз вона сушиться на кондиціонері.
Отакий-от вчорашні день з купою вражень! Про сьогоднішній завтра. Все, спати пора.
Вражень безліч.
Тут всі говорять по-американськи. І працюють теє по-американськи.
На роботі можна їсти - жувати і говорити. І це нормально, а хулі...
Нам видали автівку. В Україні я би такою дуже тішився, а тут ми їздимо, як якісь :).
Вона трохи подряпана і там нема центрального замка.
На роботу ми їдемо під «КораЛЛі». На диску є ще музика, але чомусь плеєр читає тільки 2 папки. Правильний плеєр!
А з роботи під радіо.
Як я вже казав - день був повний вражень. Враження такі, що я потарпив в Діснейленд! (фраза не моя, яле я теж так думав). Це як відпустка, тільки навпаки, коли вадпочиваєш не від роботи, а від всього решта.
Під вечір, трохи неочікувано, нк не так, щоб неждано-негадано, просто несподівано, з’явився Mister D. Він нас нагодував, напоїв, а потім сталося щось, в що я зразу і не повірив... Mister D вручив мені ключі від свого Каліллака і я поїхав...
Коли їдеш за кермом автівки, яка ТУТ коштує $50K (не уявляю, скільки в Укр), спочатку почуваєш себе гангстером, який зловив Бога за бороду ]:->. Воно проходить за мить... «It’s just a car!» - каже він. Ні, дядьку, для мене це трохи більше, значно більше... І ти прекрасно це знаєш :)
А ще ми ходимо в спортзал і бігаємо. Зараз норма - 2 милі. А після спортзалу ми гордо, ховаючись за колони, біжимо в ліфт. Але ці янки певно нам заздрять :)!
Так що Оркін тепер спартсмен - третій день не курить, практично не бухає, не бігає по блядях, зате бігає по тредмілу зі швидкістю звуку так, що його аж розмазує від потоку зустрічного повітря! Оркін-мен:
Тут дуже багато їдять. Я теж тут багато їм, тому треба бігати. Тут постійно доливають АйсТі в склянку. Сидиш, п’єш, а вони доливають і доливають... іноді на халяву, а іноді й так, але Ти про це дізнаєшся пізніше :).
а ще я заплював соусом свою моднячу сорочку і зараз вона сушиться на кондиціонері.
Отакий-от вчорашні день з купою вражень! Про сьогоднішній завтра. Все, спати пора.