Хоча насправді все не так. Робота работаєцця і досить навіть непогано.
Багато про це писати не буду, ібо ІНЦІДЄНТ.
Краще покажу дещо у фотографіях.
Як я вже казав якось згадував - на роботму ми їздимо машиною. Але тепер під новий альом «КораЛЛів». Льошику «КораЛЛі» подобаються, хоч він і не хоче сього визнавати :). Певно тому, що він не розуміє половини слів і не чув їх ніколи вживу. Ну нічого, це ми поправимо :)!
А це ми слухаємо Гуцула Каліпсо, Ляпіса Трубецького, Metallica, In Flames і навіть Оззі Озборн був... Короче, все що влізло на Сансу і Нокію.
Ще можна їздити автомбусом, який тут називається дуже мило - “marta”. Автобусу нічого не бракує, але людей чомусь в ньому нема. Ніхто майже ним тут не їздить всі їздять машинами, і всі по-одному.
Одного разу нас не пустили і ми працювали надворі:
А це я щасливий йду на роботу:
А ще падав дощ. Дощі тут короткочасні, але мокрі, бо субтропічні. Після дощу легше не стає ніразу. Як було жарко, так і залишилося.
Але всюди є кондиціонери і жруть вони дуже багато електроенергії.
nobody cares. ..
Американці не такі, як ми.
Вчора нам видали помічника. схоже, що в нього блохи :)
І ще кілька слів на останок... робочий тиждень тут становить менше 40 год. Для нас - від 50 год на тиждень .
Рабацягі, бляць..